09 вересня 2014 р. Справа № 804/10380/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коренева А.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області до Орджонікідзевського міського комунального підприємства «Орджонікідзетеплоенерго» про стягнення коштів, -
Позивач, Нікопольська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, звернувся до суду з позовом до Орджонікідзевського міського комунального підприємства «Орджонікідзетеплоенерго» про стягнення коштів з рахунків у банках в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 672 268,95 грн. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем не сплачені самостійно визначені суми грошових зобов'язань з ПДВ, сума податкового боргу з ПДВ в розмірі 295000 грн., сплата якої була розстрочена, а у зв'язку з несплатою розстрочення було скасовано, нарахований процент в розмірі 5 436,08 грн. та пеня в розмірі 23 371,87 грн. В судове засідання представник позивача не з'явився, направив до суду клопотання про розгляд справи без участі представника та про підтримання позову.
Відповідач, Орджонікідзевське міське комунальне підприємство «Орджонікідзетеплоенерго», в судове засідання не прибув, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.42).
З огляду на приписи ст.41, ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, які повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, суд при винесенні постанови виходить з наступних підстав та мотивів.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи за ідентифікаційним кодом 02128106, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) перебуває в ДПІ, є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом №03439892 про реєстрацію платника податку на додану вартість, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.12).
Судом встановлено, що спірна сума податкового боргу виникла у зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань за податковими деклараціями з податку на додану вартість, самостійно визначеними відповідачем, а саме: - 7 886 грн. за декларацією з ПДВ за вересень 2013 р., - 25 013 грн. за декларацією з ПДВ за жовтень 2013р., - 76162 грн. за декларацією за листопад 2013р., - 162 282 грн. за декларацією з ПДВ за березень 2014р., - 77118 грн. за декларацією з ПДВ за квітень 2014р..
Крім того, в матеріалах справи наявний договір, укладений між позивачем та відповідачем про розстрочення сплати податкового боргу з ПДВ на загальну суму 295 000 грн. під проценти строком з 31.03.14 по 12.12.14 згідно графіку погашення розстрочення, за яким щомісячна сума платежу дорівнює 32 777,78 грн. (а.с.25-27), а також рішення заступника чальника ОДПІ від 31.03.14 №3 про розстрочення означеного податкового боргу (а.с.28). У зв'язку з несплатою відповідачем відповідних платежів в квітні та травні 2014р., рішенням №1 від 29.0514 скасовано рішення від 31.03.14 №3 про розстрочення податкового боргу (а.с.29).
За приписами ст.203 ПК України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Згідно з п.100.1. ст.100 ПКУ розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному п.129.4 ст.129 ПКУ. Відповідно до п.100.12. ст.100 ПКУ договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу в разі, якщо, зокрема платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.
З огляду на викладене, враховуючи несплату відповідачем сум грошових зобов'язань з ПДВ в розмірі 348 461 грн., самостійно визначених в податкових деклараціях, а також розстрочених сум податкового боргу в розмірі 295 000 грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, наявність рішення про скасування рішення від 31.03.14 №3 про розстрочення податкового боргу, зважуючи на положення пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, сума узгоджених грошових зобов'язань в розмірі 643 461 грн., а також нараховані проценти в розмірі 5 436,08 грн. помилковості при розрахунку яких судом не встановлено, набули статусу податкового боргу. Крім того, у зв'язку із несвоєчасною сплатою відповідачем сум грошового зобов'язання з ПДВ позивачем відповідачу з огляду на приписи ст.129 ПКУ нарахована пеня в розмірі 23 371,87 грн.
Суд відмічає, що у разі несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПКУ). Матеріалами справи підтверджено, що Позивачем на адресу відповідача направлені податкові вимоги від 03.03.03 №1/13, від 05.05.03 №2/20.
В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем суми податкового боргу в розмірі 672 268,95 грн., яка структурно складається з сум податкових зобов'язань в розмірі 643 461 грн., процентів 5 436,08 грн. та пені - 23 371,87 грн.
Положеннями ст.95 ПК України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Оскільки судом встановлено, що визначені законом строки оплати спірних сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість спливли, однак відповідач доказів оплати спірної суми заборгованості або доказів відсутності в нього такого обов'язку до суду не подав, а судом існування таких доказів не виявлено, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення коштів в розмірі 672 268,95 грн. підлягає задоволенню, адже доведена матеріалами справи.
Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Орджонікідзевського міського комунального підприємства «Орджонікідзетеплоенерго» (код ЄДРПОУ 02128106) кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Орджонікідзевське міське комунальне підприємство «Орджонікідзетеплоенерго», на суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 672 268,95 грн. (шістсот сімдесят дві тисячі двісті шістдесят вісім гривень 95коп.)
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев