18 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Суддів:
Бутенка В.І.
Гончар Л.Я.
Лиски Т.О.
Панченка О.І.
Сороки М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Бориспільського міського суду Київської області від 7 серпня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 23 жовтня 2003 року у справі за скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на дії державного виконавця, -
встановила:
У серпні 2003 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду зі скаргою на дії державного виконавця.
В обґрунтування своїх вимог посилалися на те, що вироком Бориспільського районного суду від 31 травня 2001 року ОСОБА_5 засуджено за ст. 215-3 ч. 2 КК України до трьох років позбавлення волі з конфіскацією всього майна та стягнуто з нього на користь потерпілого ОСОБА_6 солідарно з ОСОБА_7 11 466 грн. 09 коп.
У зв'язку з відсутністю у ОСОБА_5 грошових коштів для погашення боргу, 17 жовтня 2002 року державним виконавцем було описано ¼ частина трикімнатної квартири АДРЕСА_1. Вказана квартира належить позивачам та ОСОБА_5 на праві спільної власності відповідно до свідоцтва НОМЕР_1 про право власності на житло.
Просили визнати незаконними дії державного виконавця Державної виконавчої служби Бориспільського районного відділу юстиції щодо передачі невиділеної ¼ частини квартири АДРЕСА_1 на прилюдні торги, визнати проведені 25 липня 2003 року прилюдні торги недійсними та зобов'язати державного виконавця зняти з прилюдних торгів спірну частину квартири.
Рішенням Бориспільського міського суду Київської області від 7 серпня 2003 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 23 жовтня 2003 року, в задоволенні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеними вище судовими рішеннями, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, з посиланням на порушення судами норм процесуального права.
Заявники в касаційній скарзі просили скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, а апеляційний суд обґрунтовано погодився з тим, що на момент звернення до суду право власності заявників не було порушено діями виконавця, оскільки частка квартири, про яку йшла мова у позові , знята з прилюдних торгів 25 липня 2003 року.
Згідно з ч.3 ст.211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду і не свідчать про неправильність судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити, а рішення Бориспільського міського суду Київської області від 7 серпня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 23 жовтня 2003 року залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: