копія
31 жовтня 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, судді
Панченка О.Н.
суддів Весельської Т.А., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Смоковича М.І.,
провівши попередній розгляд адміністративної справи за скаргою ОСОБА_1 на незаконне складення протоколу про адміністративне правопорушення працівником Прилуцького районного суду Чернігівської області за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 23 квітня 2004 року,
У листопаді 2003 року ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою на дії працівника Прилуцького районного суду Чернігівської області щодо складання протоколу від 19 серпня 2003 року про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Просив визнати його недійсним, оскільки правопорушення, про яке йдеться у протоколі, він фактично не вчиняв.
Рішенням судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23 січня 2004 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 23 квітня 2004 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23 січня 2004 року скасовано. Провадження у справі закрито.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення апеляційного суду скасувати, як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Апеляційний суд вірно дійшов висновку про те, що відповідно до статті 55 Конституції України, глави 31-А Цивільного процесуального кодексу України (в редакції 1963 року) скарга ОСОБА_1 не підлягає судовому розгляду, тому що до суду можуть бути оскаржені лише ті дії та акти службових осіб, які належать до сфери управлінської діяльності.
Такий висновок апеляційного суду є правильним, оскільки ґрунтується на фактичних обставинах справи і відповідає положенням глави 31-А Цивільного процесуального кодексу України (в редакції 1963 року).
Посилання ОСОБА_1 на порушення норм процесуального та матеріального права, допущених апеляційним судом, спростовується наявними в матеріалах справи документами.
Мотивування, викладені в касаційній скарзі, не вказують на істотні порушення норм процесуального та матеріального права і не можуть бути взяті до уваги, оскільки ґрунтуються на помилковому розумінні чинного законодавства..
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
На підставі наведеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 23 квітня 2004 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно
Суддя: