Ухвала
08 вересня 2014 року м. Київ
Суддя судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Гвоздик П.О.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 13 серпня 2014 року в справі за позовом Комунального підприємства «Жилкомсервіс» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 травня 2014 року, залишене без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 13 серпня 2014 року, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь КП «Жилкомсервіс» заборгованість за надані послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за період з 21 березня 2011 року по 01 лютого 2014 року в розмірі 1 282 грн 15 коп. та по 50 грн 98 коп. судових витрат з кожного.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3 просять судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Розглянувши касаційну скаргу, вважаю, що підстави для відкриття касаційного провадження відсутні, виходячи з наступного.
Частково задовольняючи позов, місцевий суд, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, будучи споживачами житлово-комунальних послуг, як наймачі житлового приміщення в багатоквартирному будинку, а саме: квартири АДРЕСА_1, не сплачують встановлені збори та платежі, пов'язані з обслуговуванням та утриманням позивачем вказаного будинку і прибудинкової території, внаслідок чого виникла заборгованість перед КП «Жилкомсервіс», що підлягає стягненню з останніх в розмірі, визначеному позивачем і який ОСОБА_2, ОСОБА_3 не спростований, в межах визначеного ст. 267 ЦК України строку позовної давності.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права.
Із змісту касаційної скарги і оскаржуваних судових рішень не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Керуючись ст. 328 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_2, ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадження в справі за позовом Комунального підприємства «Жилкомсервіс» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_2, ОСОБА_3.
Касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.О. Гвоздик