16 вересня 2014 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Луспеник Д.Д., розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на заочне рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 червня 2014 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області, третя особа - служба у справах дітей Калуської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки, примусове виселення мешканців із житлового будинку та скасування їх реєстрації,
Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») звернулося до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 11 квітня 2008 року з ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 48 тис. доларів США. Назабезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором 11 квітня 2008 року з ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, предметом якого є трикімнатна квартира АДРЕСА_1. У зв'язку з порушенням боржником взятих на себе зобов'язань щодо строків повернення кредитних коштів, рішенням Калуського міськрайонного суду від 22 квітня 2010 року задоволено позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та стягнуто з ОСОБА_2 650 722 грн 64 коп. заборгованості за кредитним договором.
Ураховуючи викладене, позивач просив суд у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, скасувати реєстрацію місця проживання та примусово виселити відповідачів, які зареєстровані та проживають у зазначеній квартирі.
Заочним рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 червня 2014 року, позов задоволено частково. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 11 квітня 2008 року в розмірі 650 722 грн 64 коп. звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, шляхом продажу його з публічних торгів із початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Решту коштів від реалізації вирішено повернути ОСОБА_2 У решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» просить оскаржувані судові рішення в частині відмови в задоволенні позову скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження, встановленого чинним законодавством, проте у ній порушено клопотання про поновлення цього строку з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин.
Відповідно до ч. 2 ст. 325 ЦПК України, у разі пропущення строку на касаційне оскарження, з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала касаційну скаргу, може поновити цей строк.
Наведені в клопотанні доводи свідчать про поважність причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження.
За таких обставин клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень слід задовольнити.
Проте у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Зі змісту оскаржуваних судових рішень й доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності зазначених судових рішень.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись ст. 325, п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити публічному акціонерному товариству «Банк «Фінанси та Кредит» строк на касаційне оскарження заочного рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19 грудня 2013 року та ухвали апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 червня 2014 року.
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області, третя особа - служба у справах дітей Калуської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки, примусове виселення мешканців із житлового будинку та скасування їх реєстрації за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на заочне рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 червня 2014 року відмовити.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ Д.Д. Луспеник