16 вересня 2014 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Луспеник Д.Д., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення надмірно сплаченої авансової суми та відшкодування моральної шкоди,
У січні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, посилаючись на те, що 25 вересня 2013 року ОСОБА_3, якому належить автомобіль Honda Civic, державний номерний знак НОМЕР_1, видав довіреність, якою уповноважив ОСОБА_4 управляти та розпоряджатися вказаним транспортним засобом, терміном на три роки. 23 листопада 2013 року ОСОБА_4 на підставі зазначеної довіреності видав довіреність, якою уповноважив його розпоряджатись автомобілем Honda Civic, державний номерний знак НОМЕР_1, терміном до 28 вересня 2016 року, у цей же день ОСОБА_4 надав йому розписку про те що отримав у рахунок сплати за продаж автомобіля 13 500 доларів США. Проте 29 листопада 2013 року він продав автомобіль ОСОБА_5 за 9 500 доларів США, з урахуванням суттєвих недоліків технічного стану автомобіля, про що є відповідна розписка. Отже, ним ОСОБА_4 була надмірно сплачена авансова сума за продаж транспортного засобу в розмірі, що є еквівалентом 4 тис. доларів США, оскільки як представник на підставі передоручення виконував від імені ОСОБА_3 його доручення щодо продажу транспортного засобу та гроші, які він передав ОСОБА_6 є сумою, сплаченою в рахунок майбутніх платежів, які повинен був зробити покупець, тобто є авансовою сумою.
Ураховуючи викладене, позивач просив суд стягнути на його користь грошові кошти в розмірі 4 тис. доларів США та 500 грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 3 квітня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 надмірно сплачену авансову суму в розмірі 4 тис. доларів США, що є еквівалентом 33 200 грн та 332 грн на відшкодування сплаченого судового збору. У решті позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 липня 2014 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовлено. У решті - рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить оскаржуване рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального й процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Зі змісту оскаржуваного судового рішення й доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності зазначеного судового рішення.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення надмірно сплаченої авансової суми та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 липня 2014 року відмовити.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ Д.Д. Луспеник