Ухвала
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Зубара В.В.,
суддів: Марчук Н.О., Матієк Т.В.,
з участю прокурора Таргонія О.В.
розглянула в судовому засіданні 19 серпня 2014 року в м. Києві кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 лютого 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 14 травня 2013 року.
Вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 лютого 2013 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, раніше не судимий, -
засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.
Вироком вирішено питання щодо цивільного позову, про судові витрати та про речові докази.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 14 травня 2013 року вирок суду змінений в частині цивільного позову та судових витрат.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він 28 червня 2012 року близько 16 год. 40 хв., керуючи автомобілем марки «VOLVO FCL», р.н.з. НОМЕР_1, на 271 км автодороги «Житомир-Чернівці», поблизу с. Гуменці Кам'янець-Подільського району, на ділянці дороги з обмеженням максимальної швидкості 40 км на годину, рухаючись в напрямку м. Кам'янець-Подільського, в порушення вимог дорожнього знаку 3.29. «обмеження максимальної швидкості 40 км/год.», п.п. 1.5., 2.3. (б), 12.1. Правил дорожнього руху України, керуючи автомобілем із швидкістю 50 - 55 км/год., проявив неуважність, не врахувавши дорожньої обстановки, а також особливості вантажу, що перевозились, виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення із автомобілями, які рухались в зустрічному напрямку, а саме з мікроавтобусом марки «MERCEDES-BENZ 208», р.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, в якому знаходилися пасажири ОСОБА_3, ОСОБА_4 та мікроавтобусом марки «MERCEDES-BENZ 312», р.н.з. НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_5
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажиру мікроавтобуса «MERCEDES-BENZ 208» р.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, перелому кісток склепіння і основи черепа, розповсюдженого субарахноїдального крововиливу, трьох ран в області обличчя, чисельних переломів ребер зліва і справа, травматичного розриву печінки, що призвело до розвитку набряку, стискання, посттравматичного розм'ягчення головного мозку, внаслідок яких наступила смерть потерпілого, а пасажиру зазначеного мікроавтобуса ОСОБА_3 були спричинені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Також, водію зазначеного мікроавтобуса ОСОБА_2 були спричинені легкі тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого ним злочину та його особі, просить судові рішення змінити, застосувати положення ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням. При цьому зазначає, що судами належним чином не враховано його сприяння розкриттю злочину, щире каяття, часткове відшкодування збитків, що він не притягався до адміністративної відповідальності, його стан здоров'я, позитивні характеристики.
У запереченнях на касаційну скаргу потерпіла ОСОБА_6 вважає судові рішення законними та просить їх залишити без зміни
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Суд першої інстанції, розглянувши матеріали кримінальної справи, визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначив йому покарання в межах санкції зазначеної норми кримінального закону.
Не погоджуючись з вказаним вироком суду, засуджений ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій порушував питання про зміну вироку, застосування положень ст. 75 КК України щодо призначеного йому покарання та звільнення його від відбування цього покарання з випробуванням. При цьому в апеляції наводив доводи, аналогічні доводам його касаційної скарги.
Апеляційний суд в межах повноважень та в порядку, визначеному ст. 365 КПК України 1960 року, розглянув у повному обсязі доводи поданої апеляції, визнав ці доводи, з наведенням в ухвалі відповідних мотивів, безпідставними і погодився з висновками суду першої інстанції щодо виду та розміру призначеного як основного, так і додаткового покарання.
У застосуванні положень ст. 75 КК України та звільненні засудженого від відбування покарання з випробуванням судом апеляційної інстанції, з наведенням в ухвалі відповідних мотивів, відмовлено.
Висновки апеляційного суду належним чином мотивовані. Вважати ці висновки необґрунтованими чи сумнівними підстав немає.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.
Покарання відповідає ступеню тяжкості вчиненого засудженим злочину та його особі.
Доводи касаційної скарги засудженого є безпідставними.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, п. п. 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 лютого 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 14 травня 2013 року відносно ОСОБА_1 - без зміни.
Судді:
Зубар В.В. Марчук Н.О. Матієк Т.В.