11 вересня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Журавель В.І., Горелкіної Н.А., Євграфової Є.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 19 травня 2014 року,
У грудні 2013 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, мотивуючи свої вимоги тим, що 15 лютого 2006 року між ним та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № MKAWGA00000042, згідно з умовами якого останній отримав грошові кошти у сумі 25 000 доларів США зі сплатою 12 % річних за користування ними з кінцевим терміном повернення - 12 лютого 2010 року.
В забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним договором між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 15 лютого 2006 року укладено договір іпотеки (предмет іпотеки - житловий будинок) загальною площею 98,40 кв. м.
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_5 зобов'язань за договором кредиту станом на 04 грудня 2013 року утворилася заборгованість в сумі 139 545,88 доларів США.
Враховуючи наведене, банк просив звернути стягнення на предмет іпотеки, виселити та зняти з реєстрації всіх мешканців житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 березня 2014 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5 за кредитним договором № MKAWGA00000042 від 15 лютого 2006 року в розмірі 139 545,88 доларів СПІД, з яких 24 800,77 доларів США - заборгованість по кредиту, 52 228,90 доларів США - проценти, 400 доларів США - комісія, 62 116,21 доларів США - пеня, що становить 1 114 971,58 грн. звернуто стягнення на переданий в іпотеку належний ОСОБА_4 будинок загальною площею 98,40 кв. м, житловою площею 56,00 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені ОСОБА_4 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем з правом отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від їх форм власності.
Початкову ціну предмета іпотеки встановлено на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, під час його реалізації.
В задоволенні решти позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 19 травня 2014 року рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 березня 2014 року скасовано в частині задоволених позовних вимог та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні цієї частини позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.
У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки зобов'язання за договором про надання кредиту відповідачем не виконано, то вимога ПАТ КБ «ПриватБанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки була правомірною, а тому підлягала задоволенню.
Скасовуючи частково рішення міськрайонного суду та ухвалюючи нове у цій частині рішення про відмову у задоволенні позовної вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, апеляційний суд керувався тим, що ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про сплив позовної давності та відсутністю поважних причин його пропуску банком, що є підставою для відмови позові.
Колегія суддів погоджується з таким висновком.
Переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку позовної давності, а не після його спливу.
Визнання боржником свого боргу після спливу позовної давності не свідчить про переривання перебігу такої давності.
Доводи скарги про незастосування закону, який підлягав застосуванню до спірних правовідносин, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що апеляційним судом при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» відхилити, рішення апеляційного суду Закарпатської області від 19 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Журавель
Судді Н.А. Горелкіна
Є.П. Євграфова