Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"18" вересня 2014 р.Справа № 922/3148/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Бринцева О.В.
при секретарі судового засідання Гула Д.В.
розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод", м. Харків;
до Відкритого акціонерного товариства "Минский Тракторный завод" м. Мінськ;
про стягнення 112.174,13 доларів США (1.318.359,78грн.)
за участю представників:
позивача - Светобатченко Є.М., довіреність №12/54 від 03.02.2014р.;
відповідача - не з"явився.
Публічне акціонерне товариство "Харківський підшипниковий завод" 28.07.2014р. звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Минский Тракторный завод" про стягнення заборгованості за договором №7 від 07.12.2010р. у розмірі 112.174,13 доларів США, що складає 1.318.359,78грн. за офіційним курсом Національного Банку України, встановленому з 14-00 "25" липня 2014 року.
Свої вимоги мотивує неналежним виконанням відповідачем зобов"язань за договором від 07.12.2010р. №7 в частині оплати товару, поставленого останньому позивачем, що, відповідно до умов п.3.1. договору №7 від 07.12.2010р. (в редакції протоколу погодження розбіжностей від 20.04.2011р.), мала відбутися протягом 60 днів з моменту відвантаження товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача на підставі виставленого ним рахунку-фактури. В якості правових підстав позову вказує на норми ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України та ст.ст. 193, 198 ГК України.
Представник позивача в судовому засіданні 18.09.2014 року позовні вимоги підтримав та наполягає на задоволенні позову, зазначивши при цьому про те, що відповідач частково сплатив суму заборгованості - у розмірі 216.119,10грн., що складає 16.749,39 дол. США по курсу НБУ на 15.09.2014р., в зв'язку з чим сума заборгованості за товар, поставлений 30.04.2014р. (СМR № 070825 та ВТД № 807100000/2014/017626), складає 95.424,74 дол. США, що становить 1.121.507,60грн. по курсу НБУ, установленому з 14год. 00хв. 25.07.2014р., просив суд долучити до матеріалів справи докази надані через канцелярію суду, разом із письмовими поясненнями № 182/54 від 18.09.2014р., та письмові пояснення № 180/54 від 17.09.2014р.).
Вказані документи були долучені судом до матеріалів справи.
Відповідач свого уповноваженого представника в судове засідання 16.09.2014р. не направив, у відзиві №249/10-493 від 07.08.2014р. (а.с. 86-87, 18.08.2014р. за вх.№28740) відповідач зазначає, що наразі здійснюється робота із пошуку грошових коштів для оплати позивачу суми боргу за продукцію, поставлену за договором №7 від 07.12.2010р., справу просить розглядати за відсутності представника відповідача (клопотання № 249/10-648 від 17.09.2014р.).
За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд установив наступне.
07 грудня 2010 року між Відкритим акціонерним товариством "Харківський підшипниковий завод" (продавець) та Республіканським унітарним підприємством "Минский тракторный завод" (покупець) було укладено договір № 7 (а.с. 28-33), відповідно до умов якого продавець зобов'язується виготовити та відвантажити, а покупець прийняти та оплатити товар по номенклатурі, кількості та цінам, зазначеним в специфікаціях до цього договору, продукція виробництва ВАТ "Харківський підшипниковий завод" (АТ "ХАРП") (далі - "товар"). Специфікація по договору є невід'ємною частиною даного договору (а.с. 41-42).
Додатковою угодою № 1 від 03 червня 2011 року до договору № 7 (а.с. 43) було внесено зміни, відповідно до яких повне найменування продавця визначено як Публічне акціонерне товариство "Харківський підшипниковий завод", а скорочене - АТ "ХАРП".
Додатковою угодою № 20 від 19 лютого 2014 року до договору № 7 (а.с. 44-46) було внесено зміни, відповідно до яких повне найменування покупця визначено як Відкрите акціонерне товариство "Мінський тракторний завод", а скорочене - ВАТ "МТЗ".
Пунктом 2.2 договору купівлі-продажу сторони погодили, що ціни на товар зазначаються на момент підписання Специфікацій та є договірними.
Додатковою угодою № 34 від 11 квітня 2014 р. до Договору № 7 (а.с. 47) сторони погодили Специфікацію № 29 від 11 квітня 2014 р. до Договору від 07.12.2010 р. № 7 (а.с. 48) на поставку підшипників різних типів загальною кількістю 13.702 шт. на загальну суму 36.358,58 доларів США.
Додатковою угодою № 35 від 11 квітня 2014 р. до Договору № 7 (а.с. 49) сторони погодили Специфікацію № 30 від 11 квітня 2014 р. (а.с. 50) на поставку підшипників різних типів загальною кількістю 8.843 шт. на загальну суму 36.486,55 доларів США.
Додатковою угодою № 36 від 11 квітня 2014 р. до Договору № 7 (а.с. 51) сторони погодили Специфікацію №31 від 11 квітня 2014 р. до Договору № 7 (а.с. 52) на поставку підшипників різних типів загальною кількістю 4.961 шт. на загальну суму 39.329,00 доларів США.
Пунктом 3.1 договору № 7 в редакції Протоколу узгодження розбіжностей від 20 квітня 2011 року до договору № 7 (а.с. 39-40) сторони погодили, що платежі по договору будуть здійснюватися на поточний рахунок продавця протягом 60 днів з моменту відвантаження товару шляхом перерахування грошових коштів на підставі виставленого продавцем рахунку-фактури. Валюта платежу долари США, євро, російські рублі та гривня України. При оплаті в доларах США, євро, російських рублях - по курсу Національного банку України на дату платежу.
Згідно п. 4.7. договору № 7 право власності на товар, що поставляється за Договором, переходить від Продавця до Покупця в момент передачі Товару, митне оформлення для експорту якого здійснено, першому перевізнику.
Згідно п. 4.4. договору № 7 поставка товару здійснюється на умовах СРТ (перевезення оплачено до) м. Мінськ, Республіка Білорусь згідно міжнародним правилам Інкотермс в редакції 2000 р.
Як стверджує позивач у позовній заяві, у відповідності до погоджених Специфікацій № 29 від 11.04.2014 року, № 30 від 11.04.2014 року та № 31 від 11.04.2014 року до договору від 07.12.2010р. №7, відповідачу було поставлено товар на загальну суму 112.174,13 дол. США, на підтвердження чого до позовної заяви надані: рахунок-фактура № 7/106-1 від 11.04.2014р., рахунок-фактура № 7/106-2 від 11.04.2014р., рахунок-фактура № 7/106-3 від 11.04.2014р. (а.с. 57-59). , міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 070825 (а.с. 60) та вантажна митна декларація № 807100000/2014/017626, оформлена 30.04.2014 року (а.с. 53-54).
Оскільки вантажна митна декларація була оформлена 30 квітня 2014 року, то згідно з умовами оплати товару, у відповідності до п.3.1 Договору № 7, відповідач зобов'язаний був сплатити вищевказаний поставлений товар до 30 червня 2014 р.
Відповідач, в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України, умов договору від 07.12.2010р. №7, не виконав свої щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару і станом на момент звернення позивачем із даним позовом до суду (28.07.2014 року) заборгованість відповідача склала 112.174,13 дол. США, що становить 1.318.359,78грн. за офіційним курсом НБУ, установленому з 14 год. 00 хв. 25.07.2014 року.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Нормами чинного законодавства України та нормами міжнародного права передбачено, що господарські суди вправі вирішувати спори за участю сторони нерезидента України у випадках, коли міжнародним договором передбачено можливість укладення пророгаційної угоди між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності (угода про договірну підсудність). Такі норми містить Угода про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності (далі по тексту Угода), укладена державами-учасницями СНД у м. Києві 20.03.1992 р. (ратифікована постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року N 2889-ХІІ). Згідно з п. 2 ст. 4 Угоди, Компетентні суди держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядають справи у випадках, якщо про це письмова згода Сторін про передачу спору цьому суду.
Пунктом 12.1 договору № 7 від 07 грудня 2010 року (а.с. 39-40), сторони погодили, що усі спори та розбіжності, які можуть виникнути з виконання даного договору та/або у зв'язку з ним, вирішуються шляхом переговорів. У разі, якщо сторони не дійдуть згоди, усі спори та розбіжності підлягають остаточному вирішенню в арбітражному (господарському) суді за місцем знаходження позивача. Право, що підлягає застосуванню-матеріальне та процесуальне право держави, резидентом якої є позивач, включаючи норми міжнародного права, які регулюють договірні відносини нерезидентів.
Частиною 9 ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 року № 959-ХІІ встановлено, що права та обов'язки сторін зовнішньоекономічних договорів (контрактів) визначаються правом країни, що вибрана сторонами при укладенні договору (контракту) або у результаті подальшого узгодження.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.509, 525, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України та ст.ст.33, 34 ГПК України позов пред"явлений правомірно.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи відповідачем, після звернення позивача із даним позовом до суду, відповідач частково сплатив суму заборгованості - у розмірі 216.119,10грн., що складає 16.749,39 дол. США по курсу НБУ на 15.09.2014р. (копії виписок банку, платіжних доручень надані позивачем разом із поясненнями від 18.09.2014р. за вх. № 32567).
Враховуючи, що за змістом п.1.1. ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, - суд припиняє провадження у справі в частині 216.119,10грн., що складає 16.749,39 дол. США по курсу НБУ на 15.09.2014р., основного боргу.
У відзиві на позов відповідач зазначає, що наразі здійснюється робота із пошуку грошових коштів для оплати позивачу суми боргу за продукцію, поставлену за договором №7 від 07.12.2010р., розмір заборгованості за даним позовом не заперечується, доказів оплати в повному обсязі товару, отриманого 30.04.2014р. (СМR № 070825 та ВТД № 807100000/2014/017626), що після часткової оплати складає 95.424,74 дол. США, що становить 1.121.507,60грн. по курсу НБУ, установленому з 14год. 00хв. 25.07.2014р., - не надано, не міститься таких доказів і в матеріалах справи.
За таких обставин, враховуючи, що факт отримання спірного товару підтверджується матеріалами справи, не спростований відповідачем у відповідності до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, докази оплати товару в повному обсязі матеріали справи не містять, позовні вимоги підлягають задоволенню частково - в сумі 95.424,74 дол. США, що становить 1.121.507,60грн. по курсу НБУ, установленому з 14год. 00хв. 25.07.2014р., заборгованості за товар, отриманий 30.04.2014р. (СМR № 070825 та ВТД № 807100000/2014/017626).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у даній справі, які складаються з 26.367,20грн. судового збору, суд керується наступним.
Згідно п.4.7. постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013р. №7, судам роз"яснено, що частиною другою статті 49 ГПК передбачено, - в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.
У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509, 627, 628, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, п.1.1. ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Мінський тракторний завод" (Республіка Білорусь, 220668, м. Мінськ, вул. Довгобродська, 29, кімн.201, реєстраційний номер 100316761, Банківські реквізити в доларах США: Открытое акционерное общество "Минский тракторный завод" (ОАО "МТЗ") УНП 100316761 Юридический адрес: РБ, г. Минск, ул. Долгобродская, 29, комн. 201, № счета ОАО "МТЗ" 3012101231026 Центр банковских услуг №704 ОАО "БПС-Сбербанк" РБ, 220037, г. Минск, ул. Уральская, 1А, МФО 153001369, УНП 100219673, SWIFT:BPSBBY2XXXX, OJSC "MTW", ACC. № 3012101231026, "BSP-Sberbank" BSC № 704, MINSK,URALSKAYA STR. 1A, SWIFT:BPSBBY2XXXX, BANKS CORRESPONDENTS:CITIBANK N.A., NEW YORK,USA, ACC. 36249342, SWIFT:CITIUS33.) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" (Україна, 61089, м. Харків, пр. Фрунзе, 3, ЄДРПОУ 05808853, ІПН 058088520391, Банківські реквізити в доларах США: PUBLIK JOINT STOCK COMPANY "KHARKOV BEARING PLANT" Ukraine, 61089, Kharkov, Ave Frunze,3; Intermediary Bank: Deutsche Bank Trust Company Americas, New York, USA SWIFT BKTRUS33; Beneficiary Bank: acc. 04407000 PJSC "ALFA-BANK" Kjiv,Ukraine SWIFT: ALFAUAUK; Beneficiary Account number 26004101216001 Name PJSC Kharkov Bearing Plant) заборгованості за Договором № 7 від 07.12.2012 р. у розмірі 95.424,74 (дев"яносто п"ять тисяч чотириста двадцять чотири долара США 74 цента) долара США, що становить 1.121.507,60 (один мільйон сто двадцять одна тисяча п"ятсот сім гривень 60 копійок) гривень за курсом НБУ, установленому з 14год. 00хв. 25.07.2014р., та 26.367,20 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Провадження у справі в частині 216.119,10грн., що складає 16.749,39 дол. США по курсу НБУ на 15.09.2014р., - припинити.
Повне рішення складено 22.09.2014 р.
Суддя О.В. Бринцев
/Справа № 922/3148/14/