11 вересня 2014 р. м. Житомир
справа № 806/3851/14
категорія 8.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Літвин О. Т.,
за участі секретаря Шкорбтун Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБІО" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОБІО" звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0001462201, №0001482201, №0001492201 та № 0001472201 в частині 4030256 грн., винесені Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області 12 серпня 2014 року, за результатами планової документальної виїзної перевірки позивача.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що висновки відповідача за актом перевірки про порушення ним вимог п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.п. 138.1.1, п.п.138.10.3 п. 138.1, п.138.2, п. 138.4 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, ст.150, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України є необґрунтованими, спростовуються нормами податкового законодавства. Відповідачем не враховані наявні на підприємстві первинні документи, якими спростовуються факти порушень.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, посилаючись на які просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні допитана в якості свідка ОСОБА_1., яка проводила виїзну планову перевірку ТОВ "ОБІО". Свідок підтвердила висновки викладені в акті перевірки в тій частині, що вона перевіряла.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, свідка, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що посадовими особами Житомирської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області проведено виїзну планову документальну перевірку ТОВ "ОБІО", код ЄДРПОУ 32828660 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2013 року та дотримання вимог законодавства по єдиному соціальному внеску за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року.
Під час проведення перевірки встановлено порушення підприємством вимог:
- п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.п. 138.1.1, п.п.138.10.3 п. 138.1, п.138.2, п. 138.4 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, ст.150 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення податку на прибуток в сумі 2042508 грн. за 2012 рік та занижено податок на прибуток в р.14 "податок на прибуток за звітний період" Декларації з податку на прибуток на суму 4460163 грн., у тому числі за 2 півріччя 2012 року у сумі 2978599 грн. та за 2013 рік у сумі 1481564 грн.;
- п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1087988 грн. та завищено суму зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів (ряд. 23.2 Декларації) на загальну суму 3328468 грн.
З акту перевірки вбачається, що підставою для донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість стало невизнання відповідачем витрат позивача за господарськими операціями з: ТОВ "Аларіт-Агро" стосовно придбання м'ясної сировини (свинини); ТОВ "Ярмак-Трейд" стосовно надання транспортно-експедиційних послуг по доставці готової продукції покупцям; ТОВ "Авеста Трейд" стосовно надання транспортно-експедиційних послуг по доставці готової продукції покупцям; ПП "Автоплюс +" стосовно надання транспортно-експедиційних послуг по доставці готової продукції покупцям; ТОВ "фірма "Промінвест Пластик" стосовно купівлі-продажу пластикату ПВХ; ТОВ "фірма "Промінвест Пластик" стосовно надання послуг зберігання; ТОВ "Бізнес-Ленд" та ТОВ "фірма "Промінвест Пластик" стосовно надання ними послуг комісіонера по реалізації придбаної позивачем продукції.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0001482201 від 12.08.2014р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 6690245 грн., з яких 4460163 грн. - основний платіж, а 2230082 грн. - штрафні (фінансові) санкції;
- №0001492201 від 12.08.2014р. про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2042508 грн.;
- №0001462201 від 12.08.2013р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1631982 грн., з яких 1087988 грн. - основний платіж, а 543994 грн. - штрафні (фінансові) санкції;
- №0001472201 від 12.08.2013р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4160585 грн., з яких 3328468 грн. - основний платіж, а 832117 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т.1 а.с.33-36).
Вирішуючи спір по суті, суд визнає вимоги позивача щодо скасування зазначених податкових повідомлень - рішень обґрунтованими, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до п.14.1.27 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Відповідно до п.п.138.1.1. п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; інші витрати, передбачені цим розділом.
Згідно п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Підпунктом 138.10.3. п.138.10. ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що до складу інших витрат включаються: витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; витрати на ремонт тари; оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Згідно з п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п.138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.
Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення;
Відповідно до ст. 150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей абзацу першого цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.
Контролюючий орган не може відмовити у прийнятті податкової декларації, яка містить від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, з причин наявності такого від'ємного значення.
У разі якщо від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування декларується платником податку протягом чотирьох послідовних податкових періодів, контролюючий орган має право провести позапланову перевірку правильності визначення об'єкта оподаткування. В інших випадках наявність значення такого від'ємного значення не є достатньою підставою для проведення такої позапланової перевірки.
Крім того, згідно з п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п.201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
Згідно з п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
Суд не погоджується з висновками контролюючого органу, викладеними в акті перевірки з огляду на наступне.
Як на підставу невизнання витрат по придбанню позивачем м'ясних продуктів (м'ясо свинини) у ТОВ "Аларіт Агро", відповідач в акті перевірки послався на відсутність у ТОВ "Аларіт Агро" майна, трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій; не встановлення в ході перевірки факту передачі товарів (послуг) від ТОВ "Аларіт Агро" до контрагентів-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.
Крім того, в акті перевірки зазначено, що при проведенні ДПІ у Голосіївському районі м. Києва документальної перевірки ТОВ "Аларіт Агро" по взаємовідносинах з Фермерським господарством "Ялинківське 2007", за період липень та жовтень 2012 року, та повноти декларування податкових зобов'язань та правомірність з формування податкового кредиту за період з 01.04.2012 по 31.12.2013 року, було складено акт перевірки від 22.01.2014року №56/326-50-22-03-37558741, яким встановлено взаємовідносини ТОВ "Аларіт Агро" з Фермерським господарством "Ялинківське 2007", по яких відсутні поставки товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків.
Судом встановлено, що в період з липня по грудень 2012 року від ТОВ «Аларіт Агро» на користь позивача було поставлено м'ясні продукти на загальну суму 56156 грн. Закупка вказаних м'ясних продуктів у ТОВ «Аларіт Агро» здійснювалась позивачем для власної їдальні, в якій було організовано харчування найманих працівників.
Факт поставки м'яса свинини підтверджується видатковими та податковими накладними (том 3 а.с. 104-155).
Вказані видаткові та податкові накладні містять всі ідентифікуючі відомості про сторін господарської операції з постачання м'ясної сировини. Номенклатура, кількість, ціна та загальна вартість товару, найменування покупця, найменування продавця, що вказані у видаткових накладних, підтверджують реальність здійснення господарських операцій. Крім того, вказуючи на відсутність договору поставки, відповідач не заперечує надання йому видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень.
Згідно ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Отже, доводи податкового органу щодо відсутності між позивачем та ТОВ «Аларіт Агро» договору поставки є безпідставними і такими, що спростовуються видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, які наявні в матеріалах справи.
Видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення в розумінні вимог ст.207 Цивільного кодексу України безспірно є правочином, що вчинений у письмовій формі, так як саме в них зафіксована воля сторін щодо умов відчуження м'ясної сировини на загальну суму 56156 грн.
Суд вважає протиправним посилання контролюючого органу, як на підставу донарахування позивачу податкових зобов'язань, на той факт, що при проведенні ДПІ у Голосіївському районі м. Києва документальної перевірки ТОВ «Аларіт Агро» «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з Фермерським господарством «Ялинківське 2007», за липень та жовтень 2012 року, а також повноти декларування податкових зобов'язань та правомірність формування податкового кредиту за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року», якою встановлено взаємовідносини ТОВ «Аларіт Агро» з Фермерським господарством «Ялинківське 2007», по яких відсутні поставки товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків, з огляду на наступне.
Посилаючись на акт перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 22.01.2014 року №56/326-50-22-03-37558741, як на належний доказ, відповідач не довів пов'язаність операцій між «сумнівним», на його думку, Фермерським господарством «Ялинківське 2007» і ТОВ «Аларіт Агро» та між позивачем і ТОВ «Аларіт Агро».
Акт перевірки не містить інформації, що контрагенти ТОВ «Аларіт Агро» мають відношення до спірних господарських операцій з позивачем.
Первинні документи, що досліджувались під час проведення перевірки, у їх сукупності підтверджують реальний економічний зміст здійснених господарських операцій між позивачем та ТОВ «Аларіт Агро», та спростовують хибні висновки відповідача.
Як на підставу невизнання витрат позивача по придбанню транспортно-експедиційних послуг у ТОВ "Ярмак Трейд", відповідач в акті перевірки послався на: непідтвердження факту реального вчинення господарських операцій по взаєморозрахунках з контрагентом ТОВ "Ярмак Трейд"; акт від 24.01.2014 р. №324/22-02/32828660 "Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "Обіо", з питань правильності визначення податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Ярмак Трейд" за період серпень 2013 року, за результатами якої встановлено порушення; акт від 27.06.2014р. № 4227/06-25-22-01/36865884 перевірки підприємства "Філія "Житомирський завод ізоляційних матеріалів" Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБІО" за період з 01.07.2012 року по 05.06.2014 року; протокол від 27.12.2013 року допиту в якості свідка директора та засновника ТОВ "Ярмак Трейд" ОСОБА_2, по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013600030000156; сумнівність господарських операцій між ТОВ "Ярмак Трейд" та ТОВ "Камфод Естейт", ТОВ "Компанія Інтертрейд", ТОВ "Ладготрейд".
Cудом встановлено, що ТОВ «Обіо» має структурний підрозділ - філія «Житомирський завод ізоляційних матеріалів» ТОВ «Обіо» код ЄДРПО 36865884.
Основним видом діяльності філії «ЖЗІМ» ТОВ «Обіо» згідно з установчими документами та даними Довідки ЄДРПОУ є виробництво неметалевих мінеральних виробів, не віднесених до інших групувань.
Умовами укладених із покупцями договорів купівлі-продажу продукції, як правило, передбачається доставка виробленої позивачем продукції до складів покупців.
З урахування відсутності власних транспортних засобів, позивач користувався послугами зовнішніх надавачів транспортних послуг - ТОВ «Ярмак Трейд», ТОВ «Авеста Трейд» та ПП «Автоплюс +», які здійснювали перевезення виробленої позивачем продукції, як кінцевим споживачам так і оптовим покупцям, які здійснюють її подальшу роздрібну реалізацію.
Судом встановлено, що між філією «ЖЗІМ» ТОВ «Обіо» (Замовник) та ТОВ «Ярмак Трейд» (Виконавець) були підписані договори-заявки на надання транспортно-експедиційних послуг (том 15, а.с. 131-230, том 16, а.с.1-293, том а.с. 17, а.с. 1-82).
Фактичне отримання позивачем транспортно-експедиційних послуг від ТОВ "Ярмак- Трейд" підтверджується:
- актами надання послуг, які містять всі необхідні реквізити, підписані повноважними представниками сторін господарських операцій та скріплені печатками (том 19 а.с. 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 17, 19, 21, 23, 25, 28, 30, 33, 35, 37, 39, 41, 43, 46, 48, 50, 52, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 68, 70, 72, 74, 76, 78, 80, 82, 84, 86, 88, 91, 94, 96, 98, 100, 102, 104, 106, 107, 110, 112, 114, 116, 118, 121, 123, 125, 127, 129, 131, 134, 137, 139, 142, 144, 147, 149, 151, 153, 155, 158, 160, 162, 164, 166, 171, 173, 175, 177, 179, 181, 183, 185, 187, 190, 192, 195, 197, 199, 201, 203, 205, 207, 209, 211, 214, 216, 218, 220, 222, 224, 226, 228, 230, 232, 234, 240, 242, 244, 246, 250, 253, 255, 258, 260, 262, 264, 266, 268, 270; том 20 а.с. 1, 3, 5, 7, 10, 12, 16, 18, 20, 22, 24, 27, 29, 31, 33, 35, 38, 40, 42, 44, 46, 51, 54, 56, 58, 60, 62, 64, 66, 69, 72, 74, 76, 78, 80, 82, 84, 86, 88, 90-91, 93, 96, 98, 100, 102, 104, 106, 108, 110, 112, 114, 116, 118, 120, 122, 124, 126, 128, 130, 132, 134, 136, 138, 140, 142, 144, 146, 148, 150, 152, 154, 156, 158, 160, 162, 164, 166, 168, 170, 172, 174, 176, 178, 180, 182, 184, 186, 188, 191, 194, 196, 198, 200, 202, 204, 206, 208, 211, 213, 216, 219, 221, 222, 223, 225, 227, 229, 232, 234, 236, 238, 240, 242, 245, 247, 249, 251, 253, 255, 258, 260, 262, 264, 266, 269, 271, 273, 275, 277; том 21 а.с. 2, 4, 6, 9, 11, 13, 15, 18, 20, 22, 24, 26, 29, 31, 33, 35, 37, 39, 41, 43, 45, 47, 51, 53, 56, 58, 60, 62, 64, 66, 68, 70, 72, 74, 76, 78, 80, 82, 84, 86, 89, 91, 93, 95, 97, 99, 101, 103, 105, 107, 110, 112, 114, 116, 118, 120. 122, 125, 127, 129, 132-133, 135, 137, 139, 141, 143, 145, 147, 149, 151, 153, 155, 157, 159, 161, 163, 165, 167, 170, 172, 174, 176, 178, 180, 182, 184, 186, 188, 190, 192, 195, 197, 199, 201, 203, 205, 207, 209, 211, 214, 216, 219, 221, 224, 226, 228, 230, 233, 235, 237, 239, 243, 245, 248, 250, 252, 254, 256, 258, 260, 262, 264, 266; том 22 а. с. 1, 4, 6, 8, 10, 12, 15, 17, 19, 21, 23, 25, 27, 29, 32, 34, 36, 38, 40, 43, 45, 47, 48, 51, 52, 54, 56, 58, 60, 62, 67, 69, 71, 74, 76, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93, 96, 98, 100, 102, 104, 106, 108, 110, 112, 114, 116, 119, 121, 123, 125, 127, 129, 131, 133, 135, 137, 139, 141, 143, 145, 147, 149, 151, 153, 156, 157, 160, 162, 164, 166, 168, 171, 173, 175, 177, 179, 181, 183, 185, 187, 189, 191, 193, 195, 197, 199, 201, 203, 205, 207, 209, 211, 213, 215, 217, 219, 221, 223, 225, 227, 229, 231, 233, 235, 237, 239, 241, 243, 245, 247, 249, 251, 253, 255, 257, 259, 261, 263, 265, 267, 269, 271, 273; том 23 а.с. 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 17, 19, 21, 23, 26, 28, 30, 32, 33, 35, 38, 40, 42, 44, 46, 48, 50, 52, 54, 56, 58, 60, 62, 64, 66, 68, 70, 72, 74, 76, 79, 82, 84, 86);
- податковими накладними (том. 17 а.с.83- 274, том 18 а.с. 1-276);
- товарно-транспортними накладними на перевезення від позивача на адресу його покупців товару, а саме плит теплоізоляційних з мінеральної вати на синтетичному зв'язуючому, виробником яких є Філія «ЖЗІМ» ТОВ «Обіо». ТТН є невід'ємним додатком до зазначених вище актів наданих послуг та доказом реальності вчинення господарських операцій між підприємством та ТОВ «Ярмак-Трейд» (том 19 а.с. 2, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 27, 29, 31, 32, 34, 36, 38, 40, 42, 44, 45, 47, 49, 51, 53, 54, 56, 58, 60, 62, 64, 66, 67, 69, 71, 73, 75, 77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 90, 92, 93, 95, 97, 99, 101, 103, 105, 107, 109, 111, 113, 115, 117, 119, 120, 122, 124, 126, 128, 130, 132, 133, 135, 136, 138, 140, 141, 143, 145, 146, 148, 150, 152, 154, 156, 157, 159, 161, 163, 165, 167-170, 172, 174, 176, 178, 180, 182, 184, 186, 188, 189, 191, 193, 194, 196, 198, 200, 202, 204, 206, 208, 210, 212, 213, 215, 217, 219, 221, 223, 225, 227, 229, 231, 233, 235-239, 241, 243, 245, 247-249, 251-252, 254, 256-257, 259, 261, 263, 265, 267, 269, 271; том 20 а.с. 2, 4, 6, 8, 9, 11, 13-15, 17, 19, 21, 23, 25-26, 28, 30, 32, 34, 36-37, 39, 41, 43, 45, 47-50, 52-53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67-68, 70-71, 73, 75, 77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 92, 94-95, 97, 99, 101, 103, 105, 107, 109, 111, 113, 115, 117, 119, 121, 123, 125, 127, 129, 131, 133, 135, 137, 139, 141, 143, 145, 147, 149, 151, 153, 155, 157, 159, 161, 163, 165, 167, 169, 171, 173, 175, 177, 179, 181, 183, 185, 187, 189-190, 192-193, 195, 197, 199, 201, 203, 205, 207, 209-210, 212, 214-215, 217-218, 220, 222, 224, 226, 228, 230-231, 233, 235, 237, 239, 241, 243-244, 246, 248, 250, 252, 254, 256-257, 259, 261, 263, 265, 267-268, 270, 272, 274, 276; том 21 а.с. 1, 3, 5, 7-8, 9, 10, 12, 14, 16-17, 19, 21, 23, 25, 27-28, 30, 32, 34, 36, 38, 40, 42, 44, 46, 48-50, 52, 54-55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, 71, 73, 75, 77, 79, 81, 83, 85, 87-88, 90, 92, 94, 96, 98, 100, 102, 104, 106, 108-109, 111, 113, 115, 117, 119, 121, 123-124, 126, 128, 130-131, 134, 136, 138, 140, 142, 144, 146, 148, 150, 152, 154, 156, 158, 160, 162, 164, 166, 168-169, 171, 173, 175, 177, 179, 181, 183, 185, 187, 189, 191, 193-194, 196, 198, 200, 202, 204, 206, 208, 210, 212-213, 215, 217-218, 220, 222-223, 225, 227, 229, 231-232, 234, 236, 238, 240-242, 244, 246-247, 249, 251, 253, 255, 257, 259, 261, 263, 265, 267; том 22 а. с. 3, 5, 7, 9, 11, 13-14, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 28, 30-31, 33, 35, 37, 39, 41-42, 44, 46, 49-50, 53, 55, 57, 59, 61, 63-66, 68, 70, 72-73, 75, 77-78, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 94-95, 97, 99, 101, 103, 105, 107, 109, 111, 113, 115, 117-118, 120, 122, 124, 126, 128, 130, 132, 134, 136, 138, 140, 142, 144, 146, 148, 150, 152, 155, 157, 159, 161, 163, 165, 167, 169-170, 172, 174, 176, 178, 180, 182, 184, 186, 188, 190, 192, 194, 196, 198, 200, 202, 204, 206, 208, 210, 212, 214, 216, 218, 220, 222, 224, 226, 228, 230, 232, 234, 236, 238, 240, 242, 244, 246, 248, 250, 252, 254, 256, 258, 260, 262, 264, 266, 268, 270, 272, 274; том 23 а.с. 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24, 25, 27, 29, 31, 34, 36-37, 39, 41, 43, 45, 47, 49, 51, 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, 71, 73, 75, 77, 78а, 80-81, 83, 85, 87);
- журналом реєстрації автотранспорту та журналом вивозу готової продукції, які містять інформацію про дату та час в'їзду - виїзду транспортних засобів в т.ч. і транспортних засобів ТОВ «Ярмак-Трейд», марку та державний номер автотранспортного засобу, кількість продукції та номер видаткової накладної, прізвище, підпис та номер телефону водія;
- ярликами на завантаження (том 13 а.с. 183-283, том 14 а.с. 1-300, том 15 а.с.1-130), в яких міститься інформація про дату та час подачі транспортного засобу на завантаження, про його марку, державний номер та прізвище водія. Також ярлик містить дані про номенклатуру поставки, її характеристику і кількість та номер замовлення покупця. Ярлик на завантаження скріплений підписами комірника та водія;
- договорами-заявками на надання транспортно-експедиційних послуг, які несуть інформацію про транспортний засіб його марку і державний номер, про водія - його прізвище та номер мобільного телефону, про вантаж та строк його доставки, про час подачі транспортного засобу на завантаження. Документ скріплено печатками та підписами Замовника і Виконавця.
З приводу підстав невизнання витрат позивача по придбанню товарно-експедиційних послуг у ТОВ "Ярмак Трейд" контролюючим органом, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Матеріали допиту свідка ОСОБА_2 не можуть бути належним та допустимим доказом неправомірних дій позивача, так як заперечення ОСОБА_2 його причетності до господарської діяльності товариства не може бути безпосереднім свідченням одержання платником необґрунтованої податкової вигоди без підтвердження факту відсутності реального здійснення господарських операцій. Доказів того, що позивач знав або повинен був знати, що директор ТОВ «Ярмак Трейд» був його номінальним керівником, відповідачем не надано. Результати оперативно-розшукових заходів у рамках кримінальної справи є не доказами, а лише відомостями про джерело тих фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом.
Отже, отримані під час досудового слідства у кримінальній справі показання свідків, на які посилається відповідач на обґрунтування своїх доводів про недобросовісність учасників спірних правочинів, не можуть бути належним підтвердженням фактів, зафіксованих в акті перевірки. В поясненнях директора відсутня будь-яка інформація щодо спірних господарських операцій.
Згідно ст. 67 Конституції України, податкова відповідальність є персональною і не може бути покладена будь-яким чином, в тому числі і за рішенням податкового органу, на іншого платника податку.
Таким чином, кримінальні провадження, порушені відносно посадових осіб контрагентів позивача та навіть обвинувальний вирок відносно них, в жодному разі не можуть бути підставою для твердження про протиправність дій позивача, а відповідно і донарахування йому податкових зобов'язань.
Щодо посилання контролюючого органу при невизнані витрат позивача по придбанню ТМЦ на акти перевірок від 24.01.2014 р. №324/22-02/32828660 «Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «ОБІО», та від 27.06.2014р. № 4227/06-25-22-01/36865884 перевірки підприємства «Філія «Житомирський завод ізоляційних матеріалів» Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБІО» за період з 01.07.2012 року по 05.06.2014року, суд зазначає наступне.
За результатами даних актів Житомирською ОДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення, які були скасовані постановами Житомирського окружного адміністративного суду від 26.02.2014 року у справі №806/40/14 та від 14.03.2014 року у справі №806/830/14. Зокрема, вказаними постановами було підтверджено правомірність ведення господарської діяльності ТОВ "Ярмак Трейд".
Згідно з п. 1 ст. 72 КАСУ, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, посилання відповідача на результати попередніх перевірок, як на належний доказ протиправної поведінки позивача, є необгрунтованими.
Щодо господарських операцій між ТОВ "Обіо" та ТОВ "Авеста Трейд", суд зазначає наступне.
Перевіркою встановлено, що підставою невизнання витрат позивача по придбанню транспортно-експедиційних послуг у ТОВ "Авеста Трейд" стало наступне: за результатами аналізу даних податкової звітності ТОВ "Авеста Трейд" відповідно до автоматизованої інформаційної системи "Податки" та АІС "Бест Звіт" не встановлено наявність у ТОВ "Авеста Трейд" власних, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово - господарської діяльності; в ході проведення перевірки не підтверджено реальність господарських операцій з поставки товарів та надання робіт (послуг) ТОВ "Авеста Трейд" за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р., що свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків.
Судом встановлено, що між філією "ЖЗІМ" ТОВ "Обіо" (Замовник) та ТОВ "Авеста Трейд" (Виконавець) були підписані договори-заявки на надання транспортно-експедиційних послуг ( том 5 а.с. 192-250, том 6, а.с. 1-135).
Фактичне отримання позивачем транспортно-експедиційних послуг від ТОВ "Авеста Трейд" підтверджується:
- актами прийняття виконаних послуг (автоперевезень), які містять всі необхідні реквізити, підписані повноважними представниками сторін господарських операцій та скріплені печатками (том 4 а. с. 33, 35, 37, 39, 41, 43, 45, 47, 49, 51, 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, 71, 73, 75, 77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93, 95, 98, 100, 102, 104, 106, 108, 110, 112, 114, 116, 118, 120, 122, 124, 127, 129, 131, 133, 135, 139, 141, 143, 145, 148, 150, 152, 154, 156, 158, 160, 164, 166, 169, 171, 173, 175, 177, 179, 180, 182, 184, 186, 189, 192, 194, 196, 198, 200, 202, 204, 206, 208, 210, 212, 214, 216, 218, 220, 222, 224, 226, 228, 230, 232, 234, 236, 238, 240, 242, 244, 246, 248; том 5 а. с. 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 17, 19. 21, 23, 25, 27, 29, 31, 33, 37, 39, 41, 43, 45, 47, 49, 51);
- податковими накладними (том. 3 а.с. 156-250, том 4 а.с. 1-32);
- товарно-транспортними накладними на перевезення від позивача на адресу його покупців товару, а саме плит теплоізоляційних з мінеральної вати на синтетичному зв'язуючому, виробником яких є Філія "ЖЗІМ" ТОВ "Обіо". ТТН є невід'ємним додатком до зазначених вище актів наданих послуг та доказом реальності вчинення господарських операцій між підприємством та ТОВ "Авеста Трейд" ( том 4 а.с. 34, 36, 38, 40, 42, 44, 46, 48, 50, 52, 54. 56, 58, 60, 62, 64, 66, 68, 70, 72, 74, 76, 78, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 96-97, 99, 101,103, 105, 107, 109, 111, 113, 115, 117, 119, 121, 123, 125-126, 128, 130, 132, 134, 136, 138, 140, 142, 144, 146-147, 149, 151, 153, 155, 157, 159, 161-163, 165, 167-168, 170, 172, 174, 176, 178, 183, 185, 187, 188, 191, 193, 195, 197, 199, 201, 203, 205, 207, 209, 211, 213, 215, 217, 219, 221, 223, 225, 227, 229, 231, 233, 235, 237, 239, 241, 243, 245, 247, 249-250; том 5 а.с. 2, 4-6, 8, 10, 12, 14-16, 18, 20, 22, 24, 26, 28, 30, 32, 34-36, 38, 40, 42, 44, 46, 48);
- журналом реєстрації автотранспорту та журналом вивозу готової продукції, які містять інформацію про дату та час в'їзду - виїзду транспортних засобів в т.ч. і транспортних засобів ТОВ «Авеста Трейд», марку та державний номер автотранспортного засобу, кількість продукції та номер видаткової накладної, прізвище, підпис та номер телефону водія;
- ярликами на завантаження (том 5 а.с. 64- 191), в яких міститься інформація про дату та час подачі транспортного засобу на завантаження, про його марку, державний номер та прізвище водія. Також ярлик містить дані про номенклатуру поставки, її характеристику і кількість та номер замовлення покупця. Ярлик на завантаження скріплений підписами комірника та водія;
- договорами-заявками на надання транспортно-експедиційних послуг, які несуть інформацію про транспортний засіб його марку і державний номер, про водія - його прізвище та номер мобільного телефону, про вантаж та строк його доставки, про час подачі транспортного засобу на завантаження. Документ скріплено печатками та підписами Замовника і Виконавця.
Щодо господарських операцій між ТОВ "Обіо" та ТОВ "Автоплюс+", суд зазначає наступне.
Як на підставу невизнання витрат позивача по придбанню транспортно-експедиційних послуг у ПП "Автоплюс +" відповідач в акті перевірки послався на те, що постачальниками ПП "Автоплюс+" є підприємства, що підпадають під ознаки "фіктивності", а саме: ТОВ "Ладготрейд", ТОВ "Компанія Інтертрейд", ТОВ "Камфод Естейт".
Судом встановлено, що між філією "ЖЗІМ" ТОВ "Обіо" (Замовник) та ТОВ "Автоплюс+" (Виконавець) були підписані договори-заявки на надання транспортно-експедиційних послуг (том 7 а.с. 209-250, том 8 а.с. 1-252, том 9 а. с. 1-181).
Фактичне отримання позивачем транспортно-експедиційних послуг від ТОВ "Автоплюс+" підтверджується:
- актами надання послуг, які містять всі необхідні реквізити, підписані повноважними представниками сторін господарських операцій та скріплені печатками (том 11 а. с. 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 17, 19, 21, 23, 25, 27, 29, 31, 33, 35, 37, 39, 41, 43, 45, 47, 49, 51, 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, 71, 73, 75, 77, 79, 81, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 96, 98, 100, 102, 104, 106, 109, 111, 113, 115, 118, 120, 122, 125, 127, 130, 132, 134, 136, 138, 140, 142, 144, 146, 148, 150, 152, 154, 156, 158, 161, 163, 165, 167, 169, 171, 173, 176, 178, 180, 182, 185, 187, 191, 193, 195, 197, 199, 201, 203, 205, 207, 210, 213, 215, 217, 219, 221, 223, 225, 227, 229, 231, 233, 235, 237, 239, 241, 243, 245, 248, 250, 252; том 12 а. с. 2, 4, 6, 8, 11, 13, 15, 17, 19, 21, 23, 25, 27, 30, 32, 35, 37, 39, 41, 43, 45, 49, 51, 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, 71, 73, 75, 76, 78, 80, 82, 84, 86, 88, 91, 94, 97, 99, 101, 103, 105, 107, 109, 112, 114, 116, 118, 120, 122, 126, 128, 130, 132, 134, 136, 138, 140, 142, 144, 147, 149, 151, 153, 155, 159, 162, 164, 166, 168, 170, 172, 174, 176, 178, 180, 182, 184, 187, 189, 191, 193, 195, 197, 200, 202, 204, 206, 208, 210, 212, 214, 216, 218, 220, 222, 224, 226, 228, 230, 232, 234, 236, 238, 240, 242, 244, 246, 248, 250, 252, 253, 255, 257, 260, 262, 265, 267, 269, 271, 273, 275, 277, 279, 281, 284, 286, 289, 291, 294, 297, 299, 301, 303, том 13 а.с. 1, 4, 7, 9, 11, 13, 15, 17, 19, 21, 23, 25, 27, 29, 31, 33, 35, 37, 39, 41, 43, 46, 48, 50, 52, 54, 56, 58, 60, 62, 64, 66, 68, 70, 72, 75, 77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93, 95, 97, 100, 102, 104, 106, 108, 110, 112, 114, 116, 118, 120, 122, 124, 126, 128, 130, 133, 135, 137, 139, 141);
- податковими накладними (том. 9 а.с. 182-252, том 10 а.с. 1-242);
- товарно-транспортними накладними на перевезення від позивача на адресу його покупців товару, а саме плит теплоізоляційних з мінеральної вати на синтетичному зв'язуючому, виробником яких є Філія "ЖЗІМ" ТОВ "Обіо". ТТН є невід'ємним додатком до зазначених вище актів наданих послуг та доказом реальності вчинення господарських операцій між підприємством та ТОВ "Автоплюс +" ( том 11 а.с. 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 17, 19, 21, 23, 25, 27, 29, 31, 33, 35, 37, 39, 41, 43, 45, 47, 49, 51, 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, 71, 73, 75, 77, 79, 81, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 96, 98, 100, 102, 104, 106, 109, 111, 113, 115, 118, 120, 122, 125, 127, 130, 132, 134, 136, 138, 140, 142, 144, 146, 148, 150, 152, 154, 156, 158, 161, 163, 165, 167, 169, 171, 173, 176, 178, 180, 182, 185, 187, 191, 193, 195, 197, 199, 201, 203, 205, 207, 210, 213, 215, 217, 219, 221, 223, 225, 227, 229, 231, 233, 235, 237, 239, 241, 243, 245, 248, 250, 252, том 12 а.с. 1, 3, 5, 7, 9-10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 28-29, 31, 33-34, 36, 38, 40, 42, 44, 46-48, 50, 52, 54, 56, 58, 60, 62, 64, 66, 68, 70, 72, 74, 77, 79, 81, 83, 85, 87, 89-90, 92-93, 95-96, 98, 100, 102, 104, 106, 108, 110-111, 113, 115, 117, 119, 121, 123-125, 127, 129, 131, 133, 135, 137, 139, 141, 143, 145-146, 148, 150, 152, 154, 156-158, 160-161, 163, 165, 167, 169, 171, 173, 175, 177, 179, 181, 183, 185-186, 188, 190, 192, 194, 196, 198-199, 201, 203, 205, 207, 209, 211, 213, 215, 217, 219, 221, 223, 225, 227, 229, 231, 233, 235, 237, 239, 241, 243, 245, 247, 249, 251, 254, 256, 258-259, 261, 263-264, 266, 268, 270, 272, 274, 276, 278, 280, 282-283, 285, 287-288, 290, 292-293, 295-296, 298, 300, 302, 304-305, том 13 а.с. 2, 5-6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 28, 30, 32, 34, 36, 38, 40, 42, 44-45, 47, 49, 51, 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, 71, 73-74, 76, 78, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 96, 98-99, 101, 103, 105, 107, 109, 111, 113, 115, 117, 119, 121, 123, 125, 127, 129, 131-132, 134, 136, 138, 140, 142);
- журналом реєстрації автотранспорту та журналом вивозу готової продукції, які містять інформацію про дату та час в'їзду - виїзду транспортних засобів в т.ч. і транспортних засобів ТОВ «Автоплюс +», марку та державний номер автотранспортного засобу, кількість продукції та номер видаткової накладної, прізвище, підпис та номер телефону водія;
- ярликами на завантаження (том 6 а.с. 160-250, том 7 а.с.1-208), в яких міститься інформація про дату та час подачі транспортного засобу на завантаження, про його марку, державний номер та прізвище водія. Також ярлик містить дані про номенклатуру поставки, її характеристику і кількість та номер замовлення покупця. Ярлик на завантаження скріплений підписами комірника та водія;
- договорами-заявками на надання транспортно-експедиційних послуг, які несуть інформацію про транспортний засіб його марку і державний номер, про водія - його прізвище та номер мобільного телефону, про вантаж та строк його доставки, про час подачі транспортного засобу на завантаження. Документ скріплено печатками та підписами Замовника і Виконавця.
Факт наявності вищевказаних документів та їх надання відповідачу під час проведення перевірки підтверджується також змістом акту, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що сукупність вищевказаних первинних документів містить всю необхідну інформації для ідентифікації всіх осіб, що брали участь у господарській операції, тому відповідач міг провести всі необхідні дії для підтвердження реальності таких операцій.
Відповідачем не враховано, що всіма постачальниками транспортно-експедиційних послуг задекларовані податкові зобов'язання, що виникли за взаємовідносинами із позивачем, тому є неправомірними та нічим не підтвердженими висновки відповідача про невизнання витрат по придбанню транспортно-експедиційних послуг.
Крім того, суд зазначає, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Відповідно до роз'яснення ВАС України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.09 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").
Щодо господарських операцій між ТОВ "Обіо" та ТОВ фірма "Промінвест Пластик", суд зазначає наступне.
В ході перевірки витрат, що обліковуються по р.06.2 Декларації з податку на прибуток підприємства "витрати на збут" встановлено, що платником в порушення - п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 п.138.1 ст.138 ПКУ неправомірно віднесено до витрат суму в розмірі 10252 грн., яка зазначена в актах щодо надання послуг зберігання, якими оформлено послуги "зберігання" продукції (пластиката полівінілхлорідного) ТОВ фірма "Промінвест Пластик" та суму в розмірі 699666 грн., зазначену в актах щодо надання комісійних послуг, якими оформлено комісійну винагороду, компенсацію транспортних витрат, витрат по декларуванню продукції (пластиката полівінілхлорідного) невластивої для діяльності ТОВ "Обіо" комісіонерам ТОВ фірма "Промінвест Пластик" та ТОВ "Бізнес Ленд", у зв'язку з тим, що дані операції не входять в межі господарської діяльності перевіряємого підприємства як такі, що здійснювались лише з метою одержання податкової вигоди у вигляді мінімізації податкових зобов'язань з ПДВ, оформлення операцій з "придбання" пластиката полівінілхлорідного та "реалізації" його на експорт.
Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ фірма «Промінвест Пластик» було укладено договір №01/10-12 від 01.10.2012 року (том 2 а.с. 161-163), відповідно до якого ТОВ фірма «Промінвест Пластик» (Продавець), та ТОВ «ОБІО» (Покупець), уклали цей договір про те, що Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю, а Покупець і зобов'язується прийняти та оплатити пластикат ПВХ (Товар) в кількості 2000 т за цінами визначеними в специфікаціях та з передачею товару на складі Постачальника за адресою: Луганська обл., м. Рубіжне, пл. Хіміків, 2Д .
Сторонами договору на кожну поставку були підписані відповідні Специфікації (том 2 а.с. 164-187) № 001-024 на поставку пластикату ПВХ в загальній кількість 1071,606 т та на загальну суму з ПДВ 20900146,80 грн. (в т.ч. ПДВ 3483357,80 грн.)
Виконуючи умови договору ТОВ фірма «Промінвест Пластик» поставила на користь позивача пластикат ПВХ, що підтверджується відповідними видатковими накладними (том 2 а.с. 191-201, 206-220, 223-224).
Факт дійсності спірних господарських операції між позивачем та ТОВ фірма «Промінвест Пластик» додатково підтверджується книгою реєстрації довіреностей, наказами на відрядження та шляховими листами щодо перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у відрядженні в м. Рубіжне Луганської області для отримання товару від ТОВ фірма «Промінвест Пластик».
На підтвердження податкових зобов'язань ТОВ фірма «Промінвест Пластик» та, відповідно, податкового кредиту позивача, за такими господарськими операціями їх сторонами були оформлені податкові накладні на загальну кількість 1071,606 т ( реєстр відповідних податкових накладних міститься в матеріалах справи).
Виписками банку щодо розрахунків позивача в межах договору №01/10-12 від 01.10.2012 року з ТОВ фірма «Промінвест Пластик», підтверджується факт здійснення ТОВ «Обіо» платежів в період з 24.10.2012 року по 28.03.2013 року на користь ТОВ фірма «Промінвест Пластик».
Крім того, між позивачем та ТОВ фірма "Промінвест Пластик" було укладено Договір зберігання №16/03-11 від 25.03.2011 року, відповідно до змісту якого ТОВ "Обіо" (Поклажодавець) та ТОВ фірма "Промінвест Пластик" (Зберігач) домовились про те, що Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на зберігання речі, а саме: кабельний пластикат на строк з моменту фактичної передачі майна Зберігачеві до 31.12.2011р. (том 2 а. с. 110-112). В подальшому відповідними додатковим угодами до договору сторони продовжили загальний строк можливого зберігання до 31.12.2013 року (том 2 а.с. 113-115).
За результатами надання послуг (виконання робіт) зі зберігання кабельного пластикату сторонами договору зберігання були підписані відповідні акти здачі - прийняття робіт і надання послуг: № ОУ-0000003 від 18.01.2013 року, № ОУ - 0000074 від 31.12.2013 року.
На підтвердження податкових зобов'язань ТОВ фірма «Промінвест Пластик» та, відповідно, податкового кредиту позивача за такими господарськими операціями, їх сторонами були оформлені податкові накладні: №20 від 18.01.2013 року, №74 від 31.12.2013 року.
Крім того, між позивачем та ТОВ фірма «Промінвест Пластик» 01.10.2012 року було укладено Договір комісії від №02/10-12, відповідно до змісту якого ТОВ «Обіо» - Комітент, та ТОВ фірма «Промінвест Пластик» - Комісіонер, уклали цей Договір про те, що Комітент доручає Комісіонеру на протязі терміну з моменту підписання цього договору по 31 грудня 2013 року організацію та продаж (реалізацію) товару що постачається Комітентом, кількість товару, ціна реалізації, умови продажу визначаються у Додатках до цього Договору, які оформляються на кожну партію (том 2 а.с. 125-127).
Сторонами господарських операцій були укладені відповідні Додатки до Договору комісії від 01.10.2012 року №02/10-12 за номерами з №1- по №28, відповідно до яких ними було визначено найменування продукції, ціна у валюті продажу, вартість у валюті продажу, базис поставки ( том 2 а. с. 128-156).
При прийманні - передачі товару (пластикат полівінілхлоридний) в межах Договору комісії віл 01.10.2012 року №02/10-12 його сторонами були складені відповідні акти на загальну кількість товару 807,228 т. ( том 2 а. с. 226, 230, 234, том 3 а.с. 15, 19, 23, 27, 31, 35, 38, 41, 46, 51, 56, 59, 62, 68, 71, 76, 87, 92, 97).
Факт виконання ТОВ фірма «Промінвест Пластик» свої обов'язків комісіонера за договором від 01.10.2012 року №02/10-12 підтверджується вантажно-митними деклараціями на експорт пластикату ПВХ на користь нерезидентів (том 2 а.с. 227-229, 231-233, 235-236).
Судом встановлено, що загальна кількість пластикату ПВХ реалізована ТОВ фірма «Промінвест Пластик» нерезидентам, повністю співпадає з його кількістю, що вказана актах приймання - передачі товару на комісію за договором від 01.10.2012 року №02/10-12.
За результатами надання послуг комісіонера ТОВ фірма «Промінвест Пластик» були надані звіти комісіонера, які були погоджені (підписані) позивачем та оформлені акти здачі-прийняття послуг комісіонера, які наявні в матеріалах справи.
Також з метою реалізації товару придбаного у ТОВ фірма «Промінвест Пластик», між позивачем та ТОВ «Бізнес Ленд» 01.10.2012 року було укладено Договір комісії від №3/10-12, відповідно до змісту якого ТОВ «Обіо» - Комітент, та ТОВ «Бізнес - Ленд» - Комісіонер, уклали цей Договір про те, що Комітент доручає Комісіонеру на протязі терміну з моменту описання цього договору по 31 грудня 2013 року організацію та продаж (реалізацію) товару що постачається Комітентом, кількість товару, ціна реалізації, умови продажу визначаються у Додатках до цього Договору, які оформляються на кожну партію (том 2 а.с.36-38).
Сторонами господарських операцій були укладені відповідні Додатки до Договору комісії від 01.10.2012 року №02/10-12 за номерами з №1- по №13, відповідно до яких ними було визначено найменування продукції, ціна у валюті продажу, вартість у валюті продажу, базис поставки (том 2 а.с. 39-52).
При прийманні - передачі товару (пластикат полівінілхлоридний) в межах Договору комісії від 01.10.2012 року №3/10-12 його сторонами були складені відповідні акти на загальну кількість товару 264,378 т.
Факт виконання ТОВ «Бізнес-Ленд» свої обов'язків комісіонера за договором від 01.10.2012 року №3/10-12 підтверджується митними деклараціями на експорт пластикату ПВХ на користь нерезидентів (том 2 а.с. 68-70, 73-75, 77-78, 80-81, 84-85, 87-88, 90-91, 93-94, 96-97, 99-100, 102-103, 105-106, 108-109). Загальна кількість пластикату ПВХ реалізована ТОВ «Бізнес-Ленд» нерезидентам, повністю співпадає з його кількістю, що вказана актах приймання - передачі товару на комісію за договором від 01.10.2012 року №3/10-12.
За результатами надання послуг комісіонера ТОВ фірма «Бізнес-Ленд» були надані звіти комісіонера, які були погоджені (підписані) позивачем та оформлені акти здачі-прийняття послуг комісіонера: № 0000006 від 31.01.2013 року, №0000004 від 31.12.2013 року, №0000003 від 31.01.2013 року.
Відповідно до виписки банку ТОВ «Бізнес-Ленд» в межах Договору комісії від 01.10.2012 року №03/10-12 здійснив перерахування коштів на користь позивача.
Щодо посилання контролюючого органу на те, що внаслідок віднесення товариством до складу витрат сум сплаченої ним комісійної винагороди позивач здійснював діяльність, за якою містяться ознаки відсутності розумної ділової мети суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно п.п.14.1.54 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді.
Зі змісту зазначених положень вбачається, що у разі продажу товарів дохід виникає незалежно від того, за якою ціною реалізуються товари, а тому така операція повністю відповідає визначенню "господарська діяльність".
Твердження відповідача про те, що позивач не в праві включати до витрат та податкового кредиту суми по операціям продажу товарів за ціною нижчою від їх придбання, є помилковим, оскільки чинним Податковим кодексом не заборонено реалізовувати товари чи послуги за цінами нижчими ніж ціна їх придбання. Проте, ціни за якими реалізуються товари чи послуги повинні дорівнювати рівню звичайних цін на дані товари чи послуги.
Збитковість господарської операції не може бути підставою для визначення виробничої діяльності як негосподарської.
Відповідно до п.п.14.1.71 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 28.02.2011 року по справі №21-13а11, збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності, як негосподарської. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю Підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.
З огляду на викладене, у податкового органу не було підстав для висновку про продаж позивачем вказаного товару за ціною, нижчою від ціни придбання. Даний висновок податкового органу спростовується фактичними даними, адже виключення із витрат безпідставно врахованих відповідачем ПДВ.
Реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ фірма «Промінвест Пластик» і ТОВ «Бізнес-Ленд» підтверджено належним чином оформленими первинними документами та документа на подальший експорт придбаного товару (вантажно-митні декларації), які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися, у позивача виникло право на віднесення до складу витрат та податкового кредиту, сум сплачених на користь постачальників товарів та комісійних послуг.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень, висновки що викладені в акті базуються на припущеннях та не містять належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушень податкового законодавства, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 12 серпня 2014 року № 0001462201, №0001482201, №0001492201 та № 0001472201 в частині 4030256 грн. суду не надано, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.
Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 12 серпня 2014 року № 0001462201, №0001482201, №0001492201 в повному обсязі та № 0001472201 в частині 4030256 грн.
Відшкодувати з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "ОБІО" 1948,80 грн. понесених судових витрат.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя О.Т. Літвин