Справа: № 2а/1006/54/12 Головуючий у 1-й інстанції: Додатко В.Д. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.
Іменем України
16 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Безименної Н.В.
суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області на постанову Бородянського районного суду Київської області від 26 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Постановою Бородянського районного суду Київської області від 26 січня 2012 року позов задоволено. Суд визнав протиправними дії відповідача та зобов'язав його провести перерахунок і виплату позивачу недоплачену пенсію, додаткову пенсію та підвищення до пенсії.
На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову.
Судом першої інстанцій встановлено, що позивач проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом ІІ групи захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС.
Згідно ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Так, у ч. 4 ст. 54 цього Закону визначено, що державна пенсія особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів IІ групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам IІ групи - у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Крім того, згідно до ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, а також доплати до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Положення ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" містять пряму вказівку, що під час визначення розміру таких пенсій за основу їх обчислення як розрахункова величина береться мінімальна пенсія за віком.
Суд першої інстанції при задоволенні позову правомірно виходив з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру виплат позивачу та застосував зазначені вище норми Закону, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
При цьому, апелянтом в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України не надано жодних доказів на спростування правомірності оскаржуваної постанови суду першої інстанції в даній частині.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції щодо періоду стягнення таких виплат, а саме, на думку колегії суддів, Бородянський районний суд Київської області дійшов помилкового висновку про задоволення позову за період з 01 жовтня 2010 року по 11 лютого 2011 року, так як позивачем в цій частині пропущено строк звернення до адміністративного суду, встановлений ст. 99 КАС України.
Так, відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 99 КАС України (в редакції чинній на момент звернення до суду з даним позовом) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів, дійшла до висновку, що про порушення свого права позивач дізнався в момент отримання вказаних виплат, та з врахуванням того, що позивач звернувся в суд 12 серпня 2011 року, позовні вимоги за період з 01 жовтня 2010 року по 11 лютого 2011 року слід залишити без розгляду у відповідності до вимог ст. 99 та ст. 100 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, а позовні вимоги за період з 01 жовтня 2010 року по 11 лютого 2011 року залишенню без розгляду. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 198. 202. 205 та 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області - задовольнити частково.
Постанову Бородянського районного суду Київської області від 26 січня 2012 року в частині задоволенні позову за період з 01 жовтня 2010 року по 11 лютого 2011 року - скасувати, позовні вимоги в цій частині залишити без розгляду.
Постанову Бородянського районного суду Київської області від 26 січня 2012 року в частині задоволення позову за період з 12 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Головуючий суддя: Н.В. Безименна
Судді: В.О. Аліменко
А.Ю. Кучма
Головуючий суддя Безименна Н.В.
Судді: Аліменко В.О.
Кучма А.Ю.