17 вересня 2014 р. Справа № 821/2791/14
Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Кравченка К.В.
- Жука С. І.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні до відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні про визнання рішення протиправним та скасування постанови про накладання штрафу від 22.05.2014 р. ВП № 38658981,-
Управління пенсійного фонду України у м. Херсоні звернулося із адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні, в якому просить визнати протиправним рішення державного виконавця та скасувати постанову від 21.05. 2014 р. ВП № 38658981 про накладення штрафу у розмірі 680,00 грн.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2014 року відмовлено Управлінню Пенсійного фонду України у місті Херсоні у задоволенні позовних вимог до відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні про визнання рішення протиправним та скасування постанови про накладення штрафу від 21.05.2014 р. ВП № 38658981.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у місті Херсоні знаходиться виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа від 25.06.213 р. № 2а-4427/11, виданого Комсомольським районним судом міста Херсона про зобов'язання УПФУ у м. Херсоні здійснити нарахування ОСОБА_2 надбавки, розрахованої відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни " , а також провести відповідні виплати за період з 19.01.2011 р. по 19.07.2011 р.
04.07.2013 р. на підставі заяви стягувача ОСОБА_2 та ст.ст. 17, 19, 20, 25. Закону України "Про виконавче провадження" відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, боржнику надано семиденний строк на добровільне виконання рішення. Вказана постанова направлена позивачу.
25.09.2013 р. УПФУ до ВДВС надіслано лист, зі змісту якого слідує, що Управлінням виконано рішення суду в частині нарахування ОСОБА_2 надбавки до пенсії. Також УПФУ зазначило, що виконання рішення суду в частині виплати заборгованості є неможливим, оскільки виплати вказаної категорії громадян фінансуються з Державного бюджету України, яким не передбачено такі виплати на поточний рік
У зв'язку з невиконанням рішення суду в частині виплати надбавки до пенсії у ході примусового виконання виконавчого документа державним виконавцем 21.05.2014 р. винесено постанову про накладення на УПФУ у м. Херсоні штрафу у розмірі 680,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що дії державного виконавця здійснені у відповідності до вимог законодавства.
Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулюється Законом України від 21 квітня 1999 року, № 606-XIV «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 75 Закону № 606-XIV, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно визначає стан виконання рішення.
Розмір штрафних санкцій встановлено ст. 89 цього Закону, та становить для юридичних осіб - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається із матеріалів справи, підставою невиконання рішення суду в частині здійснення виплати ОСОБА_2 пенсії за період з 19.01.2011 року по 19.07.2011 року є відсутність коштів на виконання рішень судів у зазначеній категорії справ.
Разом з цим колегія суддів вважає, що відсутність бюджетних асигнувань не може бути підставою для невиконання судового рішення та порушення прав громадянина на соціальний захист виходячи з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Частиною 3 статті 14 КАС України передбачено, що невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Також колегія суддів бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2004 року по справі "Жовнер проти України" відповідно до якого, державний орган не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням.
Крім того, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, невиконання рішення суду у зв'язку з відсутністю коштів, є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Україною 17 липня 1997 року, та яка є частиною національного законодавства, а також статті 1 Протоколу №1 до зазначеної Конвенції.
Наведене вказує на те, що державний виконавець діяв в межах своїх повноважень та на підставі Закону, а постанова про накладення на боржника штрафу в розмірі 680 грн. є обґрунтованою, що було вірно встановлено судом першої інстанції.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог є правильними.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196, ст. 197, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: К.В. Кравченко
Суддя: С.І. Жук