Постанова від 19.09.2014 по справі 1-19/11

Справа № 1-19/11

Провадження № 1/307/10/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2014 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 263 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тячівського районного суду Закарпатської області з 15 лютого 2008 року знаходиться кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 263 ч. 2 КК України.

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що в грудні 2007 року, слідуючи в приміському дизель-потязі сполученням Солотвино-Королево, придбав за 30 грн., у невстановленої досудовим слідством особи, ніж, який носив при собі.

04.01.2008 року о 11.20 год. ОСОБА_4 , під час слідування в приміському дизель-потязі № 6583, сполученням Солотвино-Королево, на перегоні Тячево-Буштино, був затриманий працівникам и міліції та доставлений в приміщення чергового по ст. Буштино, де в нього при огляді особистих речей, в сумці, було виявлено та вилучено ніж, який згідно з висновком експерта № 80/49 від 17.01.2008 року НДЕКЦ при ЛУ на Львівській залізниці, відноситься до мисливських ножів колюче - ріжучої дії, виготовлений саморобним способом і являється холодною зброєю.

Органом досудового слідства ці дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ст. 263 ч. 2 КК України за кваліфікуючою ознакою, як носіння іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Під час досудового слідства слідчим встановлена та зазначена в обвинувальному висновку адреса місця проживання підсудного ОСОБА_4 - АДРЕСА_1 .

Підсудний ОСОБА_4 в ході розгляду даної кримінальної справи неодноразово викликався до суду за вказаною адресою, однак в судові засідання не з'являвся, у зв'язку з чим 9 квітня 2008 року його було оголошено в розшук.

Постанова про розшук підсудного ОСОБА_4 одразу ж була направлена для виконання до Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області, згідно повідомлення якого (а.с. 126) підсудний ОСОБА_4 оголошений в розшук тільки 17.04.2008 року, і протягом вже більше шести років працівниками міліції вказана постанова не виконана, не зважаючи на неодноразові нагадування Тячівського районного суду щодо повідомлення про наслідки виконання постанови про розшук підсудного.

На адресу суду надходять лише нічим не підтверджені повідомлення Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області, що проводяться заходи по встановленню місцезнаходження підсудного ОСОБА_4 і в разі встановлення його місцеперебування буде повідомлено Тячівський районний суд.

Крім того, матеріали кримінальної справи свідчать про проведення досудового слідства неналежним чином та поверхово. Органом досудового розслідування не було встановлено фактичне місце проживання підсудного ОСОБА_4 , який зник до передачі справи в суд, а розглянути справу в його відсутності неможливо.

Заслухавши думку прокурора з приводу направлення кримінальної справи для організації додаткового розслідування, який заперечував щодо цього, суд прийшов до висновку, що кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_4 підлягає направленню прокурору Тячівського району для організації додаткового розслідування.

Згідно ст.281 КПК України, 1960 року, повернення кримінальної справи на додаткове розслідування може мати місце лише тоді, коли встановлена неправильність чи неповнота слідства і ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року за №2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства.

Згідно ст.22 КПК України, 1960 року, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов”язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об”єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.

Дослідивши матеріали кримінальної справи, суд дійшов до висновку, що під час провадження досудового слідства обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, були досліджені поверхово та однобічно, а саме всупереч ст.64 п.3 КПК України, відповідно до якого передбачено, що органу досудового слідства необхідно всебічно, повно і об”єктивно встановити дані щодо особи обвинуваченого, зокрема, це достовірні дані про його місце фактичного проживання.

Ці вимоги закону органом досудового слідства не були виконані, оскільки в ході розслідування кримінальної справи не було вжито можливих і передбачених законом заходів для з”ясування необхідних і достатніх даних про особу обвинуваченого, у зв”язку з чим ОСОБА_4 на виклики суду з невідомих суду причин не з”являвся в судові засідання, за вказаною органами досудового слідства адресою не проживає і встановити його місце перебування судом не надається можливим, не дивлячись на те, що суд постановляв рішення про примусовий привід та розшук підсудного ОСОБА_4 , та зміну йому міри запобіжного заходу з підписки про не виїзд на тримання під вартою.

В пункті 9 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року за №2 зазначено, що повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли повнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.

Судом 24 березня 2008 року виносилася постанова про примусовий привід підсудного ОСОБА_4 , а 9 квітня 2008 року - про розшук підсудного та зміну йому міри запобіжного заходу з підписки про не виїзд на тримання під вартою, виконання яких було доручено працівникам Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області, однак дані постанови виконані не були, що об'єктивно вказує на неможливість усунути таку неповноту в судовому засіданні.

Згідно до ст. 16-1 КПК України, 1960 року, на суд покладається функція розгляду справи, недопустимим є покладення на нього не властивих йому функцій.

Суд вичерпав всі надані йому повноваження для всебічного та об”єктивного розгляду даної кримінальної справи та для встановлення істини по справі, вжив передбачені законом заходи забезпечення судового розгляду справи, здійснити який не надається можливим із-за невстановлення досудовим слідством достатніх даних про особу обвинуваченого.

Оскільки вказана неповнота та неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні, кримінальна справа підлягає направленню прокурору Тячівського району для організації додаткового розслідування, під час якого необхідно вжити відповідних заходів для встановлення місця знаходження та фактичного місця проживання підсудного ОСОБА_4 , з метою забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. 281 КПК України, 1960 року, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 263 ч. 2 КК України повернути прокурору Тячівського району для організації додаткового розслідування.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 залишити без змін - тримання під вартою.

На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом семи діб з дня її винесення.

Головуючий: ОСОБА_1