Справа № 149/2556/14-ц
Провадження №2/149/874/14
про залишення позовної заяви без розгляду
08 вересня 2014 р. м. Хмільник
Суддя Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області ОСОБА_1
розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
Позивач ОСОБА_2 звернувся до Хмільницького міськрайонного суду, Вінницької області із вказаним позовом до відповідача ОСОБА_3 відповідно до якого просить визнати поважною причину пропуску ним строку для прийняття спадщини та встановити строк достатній для прияняття спадщини.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами суд вважає, що зазначена позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, оскільки всупереч п. 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України в позовній заяві відсутні обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та не зазначені докази, що підтверджують вказані обставини.
В порушення цих вимог, позивач, ставлячи питання про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, не вказав, коли йому стало відомо про данний заповіт, чи є спадкоємці, які постійно проживали разом з померлим на час відкриття спадщини і які відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, прийняли спадщину, або ж які, відповідно до вимог ст. 1241 ЦК України, мають право на обовязкову частку у спадщині.
Так, згідно пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» - «У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження».
Позивачем ОСОБА_2 не додано до позовної заяви відмову нотаріуса в оформленні права позивача на спадщину внаслідок пропуску ним строку на подання заяви про прийняття спадщини.
Крім того, відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, даних в п. 24 Постанови №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (ч. 2 ст. 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Позивачем в порушення даних вимог не зазначено про наявність чи відсутність письмової згоди сподкоємців, які прийняли спадщину, на подання ним заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини; не вмотивовано причини пропуску строку для прийняття спадщини, також суду незрозуміло чому саме ОСОБА_3 є відповідачем по справі.
За таких обставин, згідно ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 119 ЦПК України, повинен залишити її без руху та надати строк для усунення недоліків.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України,-
Позову заяву ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
В разі не усунення до встановленого терміну недоліків, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу з усіма додатками до неї.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. В. Тарнавський