копія
12 вересня 2014 р. Справа № 804/7327/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіІльков В.В.
при секретаріЧудновській А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування за 2012 рік у сумі 269,49 грн., -
Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування за 2012 рік у сумі 269,49 гривень.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2014р. було відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду.
У обґрунтування позову зазначено, що відповідачем в порушення вимог ст. 67 Конституції України, ПК України не було сплачено у встановлені законом строки суми податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб за результатами річного декларування. У добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення податкового органу до суду з цим позовом.
Позивач в судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений відповідно до вимог КАС України, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідач в судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений відповідно до вимог КАС України шляхом направлення судової повістки на адресу відповідача, зазначену в ЄДРПОУ, що підтверджується матеріалами справи.
За даних обставин суд, керуючись положеннями ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи та подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.
Відповідач - ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) перебуває на обліку в органах державної податкової служби, як платник окремих видів податків, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до п. 179.1 ст. 179 ПК України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Згідно із п. 179.7 ст. 179 ПК України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Згідно із п. 177.2 ст. 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Згідно із п.п. 49.18.5 ст. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Судом встановлено, що відповідачем подано до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області декларацію про майновий стан і доходи за 2012 рік від 30.04.2013р., у якій задекларовано податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 180,00 гривень.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем не було у встановлені строки сплачено задекларовані податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування
Відповідно до п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки;
Згідно із п. 129.1 ст. 129 ПК України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.
За несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування відповідачу була нарахована пеня у загальному розмірі 89,49 гривень.
Відповідно до п. 131.1 ст. 131 ПК України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.
У встановлені законодавством граничні строки вищезазначене податкове зобов'язання відповідачем у добровільному порядку сплачене не було.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків податкової вимоги.
Проте, у встановлений законом строк, податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування у загальній сумі 269,49 грн. відповідачем у повному обсязі сплачені не було.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, сума податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування набула статусу податкового боргу платника податків і становить 269,49 гривень.
Суд зважає на тяжкий майновий стан платника податків-відповідача, проте, статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до юрисдикції адміністративного суду віднесено розгляд справ за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
З огляду на викладене, враховуючи, що на час розгляду справи податковий борг не сплачений - відповідних відомостей до суду сторонами надано не було, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, та необхідність їх задоволення.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 14, 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування за 2012 рік у сумі 269,49 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації проживання: 52206, АДРЕСА_1) податковий борг з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування за 2012 рік у сумі 269 (двісті шістдесят дев'ять) грн. 49 коп. на р/р 33212801700018, код платежу 11010500, банк ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, ОКПО 36916755, МФО 805012, одержувач: УДКСУ у м.Жовті Води, призначення платежу - податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 15 вересня 2014 року
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили на 15.09.2014р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В Ільков В.В.Ільков О.А.Вовчанська