25 червня 2014 рокусправа № 804/14069/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.
суддів: Іванова С.М.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року у справі № 804/14069/13-а за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстраційний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В:
Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстраційний завод» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, від 08 січня 2013 року №0000108822. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем безпідставно збільшена сума грошових зобов'язань з ПДВ за жовтень 2012 року в сумі 1352,00 грн., оскільки позивачем податкові накладні були включені до складу податкового кредиту протягом 365 днів після їх складання у зв'язку із відсутністю реєстрації даних накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт зазначає, що відсутність факту реєстрації платником податку податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної у податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний період.
У судовому засіданні сторони доводи, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, підтримали в повному обсязі.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, між Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстраційний завод»та ТОВ "Алекс Авто Групп" укладено Договір від 04.01.2011 року № 0401/1. Отримання позивачем послуг, наданих за вказаним договором, підтверджується наявним в матеріалах справи актом здачі-приймання наданих послуг № 2708 та податковою накладною від 27.08.2012 року № 13 на суму 7946,77 грн. (в т.ч. ПДВ - 1324,46 грн.). Також, позивачем було отримано товар від ЧАО с ИИ ДМЄЗ (Маслозавод) за видатковою накладною № 9000230 від 06.09.2012 року на суму 163,20 грн. (в т.ч. ПДВ-27,20) та отримана податкова накладна від 06.09.2012 року № 230 на суму 163,20 грн. (в т.ч. ПДВ-27,20). Суми податкового кредиту з податку на додану вартість за податковою декларацією, отримані позивачем від контрагентів за вказаним договором та видатковою накладною, були включені позивачем до даних податкової звітності не у звітні періоди, коли вони були отримані від відповідних контрагентів, а в наступному звітному періоді, а саме в жовтні 2012 році. При цьому до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, в яких позивачем було відображено суми податкового кредиту з ПДВ на підставі вказаних податкових накладних, була долучена заява про порушення контрагентами порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (Додаток № 8), а саме до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2012 року - долучена заява про порушення порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Алекс Авто Групп" податкової накладної від 27.08.2012 року у сумі 1324,46 грн. та ТОВ "Кондор" податкової накладної від 06.09.2012 року у сумі 27,20 грн. 20 грудня 2012 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведено камеральну перевірку позивача, за результатами якої складено акт № 585/23-0/00374385 "Про результати камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість". 08 січня 2013 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000108822, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 2028,00 грн. (1352,00 грн. - основний платіж, 676,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Пунктом 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Відтак, підставою для включення платником податків сум ПДВ до складу податкового кредиту є податкова декларація. При цьому, таке право щодо віднесення сум ПДВ до податкового кредиту зберігається за платником податків протягом 365 днів з дати складання податкової накладної.
Проте, у разі, якщо надана податкова накладна не зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних або заповнена з порушенням порядку її заповнення, то покупець не має права включати суми ПДВ, зазначені в такій податкові накладній до складу податкового кредиту.
У разі відмови продавця надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець має право додати до податкової декларації заяву із скаргою на такого постачальника, і саме ця заява є підставою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, а не податкова накладна. При цьому, чинним законодавством не визначено, в якому саме звітному податковому періоді платник податку має право додати до податкової декларації заяву із скаргою на постачальника, що припустився порушень щодо порядку заповнення податкової накладної та/або порядку її реєстрації в Єдиному реєстрі.
Проте, зважаючи на те, що така заява, поряд з безпосередньо податковою накладною, є підставою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, то на думку суду, вона може бути додана до податкової декларації у строк, визначений у п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в якому зазначено, що за платником податку зберігається право на включення сум податку до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заява зі скаргою на постачальників про порушення ними порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі було додано до податкових декларацій в межах строку, визначеному у п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а тому висновок відповідача про завищення позивачем податкового кредиту за такими заявами на загальну суму ПДВ 1352,00 грн. є необґрунтованим.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності податкового повідомлення-рішення; доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.
Керуючись статтями 160, 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року у справі № 804/14069/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: С.В. Чабаненко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: А.В. Шлай