03 липня 2014 рокусправа № 2а-6919/10/0470
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ДТЄК «Павлоградвугілля»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2013 року у справі № 2а-6919/10/0470 за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «ДТЄК «Павлоградвугілля» до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про скасування постанови, -
Публічне акціонерне товариство «ДТЄК «Павлоградвугілля» звернулося до суду з адміністративним позовом про скасування постанови територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області про застосування економічних санкцій №15-5/3.12-146 від 04.12.2009 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відсутність статусу юридичної особи у виробничо-структурних підрозділах та філіях відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» виключає можливість розглядати їх як суб'єктів господарювання і відповідно, як учасників правовідносин у сфері державного нагляду.
Також, Позивач зазначив, розрахунки зазначені в Акті перевірки є необґрунтованими, оскільки Відповідачем було протиправно застосовувано Методику визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів, яка затверджена Наказом Державного комітету України з енергозбереження від 26.10.01 року №113, у зв'язку з тим, що вона не проходила державну реєстрацію в Міністерстві Юстиції України.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2013 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.
Публічне акціонерне товариство «ДТЄК «Павлоградвугілля», не погодившись з рішенням адміністративного суду першої інстанції, звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2013 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами зазначеними в адміністративному позові.
Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовою особою Державної інспекції з енергозбереження територіального управління по Дніпропетровській області було проведено планову перевірку використання паливно-енергетичних ресурсів ВАТ «Павлоградвугілля», виробничо-структурного підрозділу «Шахта Ювілейна», на підставі якої був складений Акт №15-5/3.21-136 від 04.12.2009 року.
В Акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем п. «е» ст.11 Закону України «Про енергозбереження» та абзацу 2 розділу 2 додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.1993 року №699, внаслідок перевитрат електроенергії водовідливними установками внаслідок низького ККД насосу та перевитрат активної електричної енергії від перевищення фактичних зовнішніх витоків повітря в системі вентиляції над розрахунковими - 12.45 тис. кВт*год/рік та складено припис від 04.12.2009 року №15-5/3.21.
На підставі зазначеного Акту перевірки, 04.12.2009 року Відповідачем була винесена постанова про застосування економічних санкцій №15-5/3.12-146 від 04.12.2009 року, якою до Позивача була застосована підвищена плата у розмірі 20200.65 грн.
Правомірність та обґрунтованість винесення постанови 15-5/3.12-146 від 04.12.2009 року є предметом спору, переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої виходив з того, що постанова №15-5/3.12-146 від 04.12.2009 року була винесена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що свідчить про відсутність підстав для її скасування.
Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об'єднань та організацій, розташованих на території України, а також для громадян визначає Закон України "Про енергозбереження".
Відповідно до ст. 1 Закону метою законодавства про енергозбереження є регулювання відносин між господарськими суб'єктами, а також між державою і юридичними та фізичними особами у сфері енергозбереження, пов'язаної з видобуванням, переробкою, транспортуванням, зберіганням, виробленням та використанням паливно-енергетичних ресурсів, забезпечення заінтересованості підприємств, організацій та громадян в енергозбереженні, впровадженні енергозберігаючих технологій, розробці і виробництві менш енергоємних машин та технологічного обладнання, закріплення відповідальності юридичних і фізичних осіб у сфері енергозбереження.
Згідно з пп. е) ч. 1 ст. 11 Закону економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.
Відповідно до абзацу 2 розділу II додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 02 вересня 1993 року N 699 "Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві" якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картами, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження
Порядок проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях, усунення фактів їх неефективного використання затверджено наказом Держкоменергозбереження від 04 серпня 2000 року N 64.
У відповідності до п. 5. 6 Порядку, перевірки підприємств проводяться державними інспекторами з енергозбереження (далі - інспектори). При здійсненні перевірки інспектори повинні мати службове посвідчення, доручення на перевірку та програму перевірки (далі - програма).Програма передбачає перевірку роботи підприємства з питань стану експлуатації діючого та впровадження нового енергетичного та енерготехнологічного обладнання, приладів, матеріалів та енерготехнологічних схем; зберігання палива; дотримання термінів виконання налагоджувальних робіт на енерговикористовуючому обладнанні; наявності режимних і технологічних карт та їх додержання при роботі обладнання; відповідності діючого обладнання стандартам з енергозбереження, встановленим нормам і нормативам витрат паливно-енергетичних ресурсів (далі - ПЕР), правилам і вимогам щодо їх раціонального використання та економії; стану обліку та нормування питомих витрат ПЕР; застосування резервних видів палива; споживання ПЕР з визначенням обсягів їх неефективного використання.
Згідно з п. 8 цього Порядку за результатами перевірки визначаються обсяги нераціонального використання енергоресурсів, до яких належать: прямі втрати ПЕР, спричинені безгосподарною діяльністю працівників; марнотратне споживання ПЕР, викликане їх перевитратами внаслідок недотримання вимог до діючих технологій та обладнання, систем енерго- та теплопостачання, а також огороджувальних конструкцій споруд в опалювальний сезон, визначених режимними та технологічними картами, проектною документацією, паспортами на діюче обладнання, у тому числі систематичне використання на холостому ходу силових трансформаторів, електродвигунів, електропечей та іншого обладнання, що працює з використанням енергоресурсів; споживання ПЕР понад показники питомих витрат, визначених системою державних стандартів, а до введення їх у дію - міжгалузевими, галузевими, регіональними та загальнозаводськими нормами питомих витрат енергоресурсів.
Пунктом 12 Порядку встановлено, що за результатами перевірки інспектор складає акт. У разі виявлення порушень з питань енергозбереження складається припис, який обов'язковий для виконання підприємством (додаток 2). Акт підписується працівником Інспекції, що проводив перевірку та керівником (головним інженером) підприємства, яке перевірялося. У разі незгоди керівництва підприємства з висновками акта, воно може оскаржити його у Національному агентстві України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів. Рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки підприємства, складеного інспектором, і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати.
Згідно з п.15.Положення рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки підприємства, складеного інспектором і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати. Перший примірник постанови залишається в Інспекції, а другий примірник у триденний термін після оформлення постанови надсилається (видається повноважному представнику) підприємству для сплати ним підвищеної плати. Підприємство повинно внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови про її застосування.
Аналіз зазначених правових норм вказує на те, що перед початком проведення перевірки, державним інспектором складається програма, яка передбачає порядок проведення перевірки роботи підприємства. Під час проведення перевірки, контролюючим органом, в межах програми, визначаються обсяги нераціонального використання енергоресурсів. За результатами перевірки складається Акт, який, у випадку виявлення порушень є підставою для формування постанови. Постанова про застосування підвищеної плати виноситься одразу після перевірки підприємства, а плата за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів має бути сплачена протягом 30 днів з дня винесення постанови.
Як вбачається з матеріалів справи, в Акті про проведення перевірки встановлено порушення позивачем ст..11 Закону України «Про енергозбереження» та абз.3 розд.2 додатку до постанови КМУ від 02.09.1993 року №699.
Позивачем не скористався своїм правом на оскарження висновків акту перевірки до Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.
На підставі Акту, Відповідачем було сформовано Постанову про застосування економічних санкцій №15-5/3.12-146 від 04.12.2009 року.
Постанова про застосування економічних санкцій була отримана Позивачем, що підтверджується підписом керівником ВАТ «Павлоградвугілля» Тищенко М.В.
Отже, Державною інспекцією з енергозбереження територіального управління по Дніпропетровській області було дотримано процедуру складення Акту перевірки з подальшим формуванням та надісланням постанови про накладення економічних санкцій.
Таким чином, винесення постанови про застосування економічних санкцій №15-5/3.12-146 від 04.12.2009 року було здійснено обґрунтовано, з дотримання вимог закону.
В свою чергу, доводи заявника апеляційної скарги з приводу неправильного розрахунку суми економічної санкції у зв'язку з протиправним використанням Методики визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів, яка затверджена Наказом державного комітету України з енергозбереження від 26.10.01 №113, суд апеляційної інстанції до уваги не бере за їх безпідставністю, оскільки за змістом акту перевірки не вбачається будь-яких посилань на неї.
Як свідчать досліджені судом письмові докази, що містяться в матеріалах справи, формули, які використані при розрахунку перевитрат є загальновідомими, та використовуються самим підприємством для проведення депресійної зйомки шахт, ревізій та налагодження обладнання.
З урахуванням зазначеного, в даному випадку, доводи Позивача щодо протиправного застосування приписів Методики визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів є необґрунтованими, оскільки відсутні докази її застосування.
Також, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи Позивача щодо неправомірності проведення перевірки на ВСП «Шахта Ювілейне», оскільки вона не є юридичною особою, з огляду на наступне.
Згідно з п.2 Порядку здійснення державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів, затверджену Постановою КМУ №935 від 22.10.2008 року Планова перевірка стану ефективного (раціонального) використання паливно-енергетичних ресурсів проводиться Інспекцією та її територіальними органами згідно з річним планом-графіком. Перевірка окремих структурних виробничих підрозділів чи філій юридичної особи може проводитися за окремим графіком за їх місцезнаходженням із складенням акта за кожним об'єктом.
Отже, чинним законодавством прямо передбачена можливість проведення перевірок структурних виробничих підрозділів чи філій юридичної особи за окремим графіком, за результатами якої складається Акт.
Тобто, статус юридичної особи не впливає на здійснення перевірки, що свідчить про обґрунтованості та законності проведення перевірки на виробничо-струтурному підрозділі «Шахта Ювілейна».
Таким чином, дослідивши всі обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності складання постанови про застосування економічних санкцій №15-5/3.12-146 від 04.12.2009 року, оскільки Відповідачем були дотримані вимоги чинного законодавства пов'язані з проведенням перевірки підприємства та складання акту перевірки, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2013 року є законною і обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні.
На підставі наведеного, керуючись, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ДТЄК «Павлоградвугілля» - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2013 року у справі № 2а-6919/10/0470 - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: І.Ю. Богданенко