23 липня 2014 рокусправа № 804/16428/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.
суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року у справі № 804/16428/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-Дніпро» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-Дніпро» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, від 20.11.2013 року № 0002062305, яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА, ОХОРОНА, ГАРАНТІЯ" з податку на прибуток в розмірі 598 688,75 грн., та № 0002072305, яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА, ОХОРОНА, ГАРАНТІЯ" з податку на додану вартість в розмірі 570 177,50 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податковим органом проведено планову виїзну перевірку ТОВ "БЕЗПЕКА, ОХОРОНА, ГАРАНТІЯ". В акті №869/221/24609993 від 28.10.2013 року, складеному за результатами перевірки, зафіксовано порушення вимог податкового законодавства та на підставі акта прийняті спірні податкові повідомлення-рішення. Позивач вважає оскаржувані рішення необґрунтованими, прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства та такими, що підлягають скасуванню. Висновки зазначені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам та повністю спростовуються наявними первинними документами.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги те, що позивачем не надано жодного підтверджуючого первинного документу стосовно транспортування товару, що унеможливлює достовірно розрахувати вартість послуг, на підставі непідтвердженої кількості товару та інших послуг, які передбачені договором.
У судовому засіданні сторони, доводи, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї підтримали в повному обсязі.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА, ОХОРОНА, ГАРАНТІЯ" зареєстроване 27.03.1997 року. 13 листопада 2013 року на загальних зборах учасників ТОВ "БЕЗПЕКА, ОХОРОНА,ГАРАНТІЯ" прийнято рішення про зміну найменування Товариства на Товариство з обмеженою відповідальністю "Охорона - Дніпро". Позивач знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській за № 4320 від 08.04.1997 року, як платник податку на додану вартість. Відповідачем проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року. За результатами перевірки податковою інспекцією було складено акт №869/221/24609993 від 28.10.2013 року, яким зафіксовано порушення ТОВ "Б.О.Г." п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями): - завищені витрати на загальну суму 2 280 716 грн., в тому числі за 2 квартал 2012 року у сумі 1 017 432грн., за 3 квартал 2012 року у сумі 606 676 грн., за 4 квартал 2012 року у сумі 656 608 грн.; - не відповідають визначенню витрат, як такі, що не підтверджені первинними документами та не пов'язані з господарською діяльністю ТОВ "Б.О.Г."; п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI ( зі змінами та доповненнями) ТОВ "Б.О.Г.": - завищено податковий кредит всього у сумі 456 142 грн., а саме: - за квітень 2012 року у сумі 137 212 грн., за травень 2012 року у сумі 38685 грн., за червень 2012 року у сумі 27589 грн., за липень 2012 року у сумі 37563 грн., за серпень 2012 року у сумі 47906 грн., за вересень 2012 року у сумі 35866 грн., за жовтень 2012 року у сумі 39218 грн., за листопад 2012 року у сумі 53427 грн., за грудень 2012 року у сумі 38676 грн. На підставі акту перевірки Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0002072305 від 20.11.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 456 142 грн. за основним платежем та 114 035,50 грн. за штрафними санкціями; податкове повідомлення-рішення № 0002062305 від 20.11.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 478 951грн. за основним платежем та 119 737,75 грн. за штрафними санкціями. Підставою для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень, податковий орган визначив не достатню підтвердженість господарських операцій між Позивачем та ТОВ "С.Є.Т.", а саме: підприємством до перевірки не надано належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують надання послуг за договорами з ТОВ "С.Е.Т.", а саме - звіти про результати надання послуг в звітному періоді; надані до перевірки акти виконаних робіт не містять необхідних даних про зміст і обсяг господарської операції (деталізації об'єкта надання послуг - їх виду, кількості, місця виконання, тощо) та іншої інформації, згідно з якою можливо зробити висновок щодо реального виконання цих послуг; відсутність у позивача розумних економічних причин отримання послуг від ТОВ "С.Е.Т." у вигляді наміру одержати економічний ефект в результаті господарської діяльності.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток),операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.
Стаття 134 Податкового Кодексу України визначає об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, як прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу , з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.
У відповідності до пункту 138.1 статті 138 Податкового Кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 ст.138: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 ст.138, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 ПК України; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті 138 а у статті 139 ПК України. Згідно пункту 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту139.1 статті 139 Податкового Кодексу України, не включаються до складу витрат, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
У відповідності до п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Відтак, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання.
Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були укладені договори про надання послуг з охорони та супроводу вантажів при транспортуванні у залізничному сполученні з ПАТ "Запорізький завод феросплавів" №449 від 30.03.2012 року та з ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" №1201973 від 30.03.2012 року. Для надання послуг за зазначеними договорами позивач залучив ТОВ "С.Е.Т.", як субпідрядника.
Так, між позивачем та ТОВ "С.Е.Т." було укладено договір № 12-1/2012 - К від 01.04.2012 року про надання адміністративно - консультаційних послуг, предметом якого є надання адміністративно - консультаційних послуг з питань організації охорони та супроводження марганцевмісткої продукції, передбачені додатком 1. На виконання умов договору були надані акти здачі - прийняття робіт ( надання послуг) за № ОУ - 0000194 від 30.04.2012 року, №ОУ - 00000224 від 31.05.2012 року, № ОУ - 0000268 від 30.06.2012 року,№ ОУ - 0000315 від 31.07.2012 року,№ ОУ - 0000359 від 31.08.2012 року, № ОУ - 0000402 від 30.09.2012 року, № ОУ - 0000443 від 31.10.2012 року,№ 0000491 від 30.11.2012 року,№ ОУ - 0000510 від 31.12.2012 року та податкові накладні за № 859,884,901,932,874,861,888,904,915 на загальну суму податку на додану вартість 375 206,22 грн. Отримані послуги були повністю оплачені позивачем. Позивачем надано копії виписок з рахунків, що підтверджують оплату здійснення робіт. Сума податку на додану вартість у розмірі 375 206,22 грн. включена до складу податкового кредиту за відповідний період, а вартість послуг без ПДВ у розмірі 1 876 031,09 грн. - до складу витрат за відповідний період.
Зокрема, позивачем були укладені договори про надання послуг охорони з ПАТ "Стахановський завод феросплавів" №22/12-К від 30.03.2012 року та з ПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" №23/12-К від 30.03.2012 року. Для надання послуг за зазначеними договорами позивач залучив ТОВ "С.Е.Т.", як субпідрядника.
Так, 30.03.2012 року між позивачем ТОВ "Б.О.Г." та ТОВ "С.Е.Т." було укладено договір № 10/2012 - К, предметом якого є послуги з комплексу питань, пов'язаних з обстеженням ПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", договір № 11/2012 - К, предметом якого є послуги з комплексу питань, пов'язаних з обстеженням ПАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат", договір 12/2012- К, предметом якого є послуги з комплексу питань, пов'язаних з обстеженням ПАТ "Стахановський завод феросплавів". На підтвердження виконання умов договорів ТОВ "С.Е.Т." надало позивачу акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкові накладні.
Так, на виконання договору 10/2012 - К надано акт № ОУ - 0000180 та податкову накладну №716 від 30.04.2012 року, в якій визначена сума ПДВ в розмірі 24 000,0 грн. На підтвердження виконання умов договору 11/2012 - К ТОВ "С.Е.Т." надано акт № ОУ - 0000181 здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкову накладну №717 від 30.04.2012 року, якою визначено ПДВ в розмірі 34 000, 00 грн. На підтвердження виконання умов договору 12/2012 - К ТОВ "С.Е.Т." надано акт № ОУ - 000182 та податкову накладну №718 від 30.04.2012 року, якою визначено ПДВ в розмірі 23 000,00 грн. Отримані послуги були повністю оплачені позивачем. При розгляді справи позивачем було надано копії виписок з рахунків, що підтверджують оплату здійснення робіт.
Сума податку на додану вартість у розмірі 81 000,00 грн. включена до складу податкового кредиту за відповідний період, а вартість послуг без ПДВ у розмірі 405 000,00 грн. - до складу витрат за відповідний період.
Надані первинні документи відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та мають всі необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб тощо) як наслідок - вони є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.
Виконані роботи ( надані послуги ) були використані ТОВ "Б.О.Г." у власній господарській діяльності для отримання можливості надавати послуги за договорами із замовниками № 449 від 30.03.2012 року, № 1201973 від 30.03.2012 року, № 22/12-к від 30.03.2012 року, № 23/12- К від 30.03.2012 року, 26/12- У від 30.03.2012 року, що підтверджується письмовими доказами, наявними у справі, та поясненнями свідків, допитаних в судовому засіданні судом першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності спірних податкових повідомлень рішень; доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.
Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року у справі № 804/16428/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: С.В. Чабаненко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: А.В. Шлай