Постанова від 09.09.2014 по справі 727/2139/14-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 727/2139/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дудаков С.Є.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Білоуса О.В. Курка О. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Чернівці про визнання дій неправомірними та зобов'язати вчинити дії , -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Чернівці з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Чернівці в якому просить визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Чернівці щодо відмови у врахуванні у складі заробітної плати для обчислення розміру пенсії державного службовця матеріальної допомоги на оздоровлення до щорічної відпустки та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, а також зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Чернівці провести перерахунок та виплату призначеної пенсії державного службовцяз18.009.2013 року, з врахуванням винагороди за вислугу років в розмірі 40% .

Шевченківський районний суду м. Чернівці своєю постановою від 20 червня 2014 року відмовив у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Чернівці про визнання дій неправомірними та зобов'язати вчинити дії. На зазначену постанову позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вважає постанову такою, що винесена з порушення норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 червня 2014 року - скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається у розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

У ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Ч. 3 ст. 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально побутових питань та компенсація за невикористану відпустку входили до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми витрат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та яка не включається до складу заробітної плати державного службовця, повинна враховуватись при обчисленні розміру його пенсії, оскільки в даному випадку підлягають застосуванню спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, зокрема, стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», натомість положення Законів України «Про державну службу» є загальними.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що матеріальна допомога, не враховуються при обчисленні розміру його пенсії, є наслідком порушення правил застосування норм права: перевагу було надано положенням Законів України «Про державну службу» та «Про оплату праці», які щодо спірних відносин є загальними. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин ст.. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року по справі № 21-430а11.

Щодо позовної вимоги про проведення управлінням Пенсійного фонду України в м. Чернівці перерахунку та виплату призначеної ОСОБА_2 пенсії державного службовця з 18.09.2013 року з врахуванням винагороди за вислугу років в розмірі 40% колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про державну службу" посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків.

Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю.

Надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.

Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна спомога для вирішення соціально-побутових питань.

Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються постановою Кабінету Міністрів № 1013 від 12.09.97 року, якою затверджено Порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання.

Встановлена цим Порядком винагорода за вислугу років, в т.ч. за роботу на посадах бухгалтерів та економістів підприємств, призначається до виплати посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальне звання, і має окремі підстави для її нарахування, тобто іншу правову природу, ніж передбачена ст.33 Закону України "Про державну службу" надбавка за вислугу років.

Проте така винагорода також включається до виплат, які належать до фонду оплати праці державних службовців, на суми цієї винагороди нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 3 Порядку виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальне звання, передбачено, що винагорода за вислугу років враховується при обчисленні середнього заробітку, що зберігається за посадовою особою відповідно до законодавства, а п.4 Порядку визначено, що стаж роботи для виплати винагороди за вислугу років визначається комісією органу державної податкової служби з питань встановлення стажу, необхідного для нарахування винагороди за вислугу років.

Згідно п.3 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 31.05.2000 року "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років при призначенні пенсії враховуються в розмірах, що виплачуються на день звільнення з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, доплату за заміщення посад, суми індексації заробітної плати та винагороди за вислугу років у розмірі 40% від посадового окладу та надбавки за спеціальне звання входить до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, відповідно до наказу №16 від 03.05.2007 року регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в Чернівецькій області встановлено начальнику відділу контролю тобто позивачу по справі з 16.04.2007 року надбавку за вислугу років в розмірі 40%.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що матеріальну допомогу на оздоровлення, доплату за заміщення посад, суми індексації заробітної плати та винагороди за вислугу років у розмірі 40% від посадового окладу та надбавки за спеціальне звання, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак які не включається до складу заробітної плати державного службовця, необхідно враховувати при обчисленні розміру його пенсії. Положення Законів України «Про державну службу» та «Про оплату праці» є загальними щодо спірних відносин. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зазначена правова позиція узгоджується з постановою Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про здійснення перерахунку та виплати пенсії із врахуванням винагороди за вислугу років в розмірі 40% з січня 2008 року, у зв'язку з тим, що позивач звернувся до суду 18 березня 2014 року, тобто з пропуском встановленого строку передбаченого в ст.ст. 99, 100 КАС України.

Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції у зв'язку з наступними.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи, встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи положення даної статті право позивача на перерахунок пенсії підлягає захисту з 18.09.2013 року, оскільки позов подано до суду 18.03.2014 року.

Отже, Шевченківський районний суду м. Чернівці при вирішення даного спору неправильно застосував норми матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при розгляді даної справи допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргуОСОБА_2 задовольнити повністю .

Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Чернівці про визнання дій неправомірними та зобов'язати вчинити дії, - скасувати та прийняти нову постанову .

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Чернівці щодо відмови в проведенні перерахунку призначеної пенсії державного службовця з врахуванням суми виплаченої винагороди за вислугу років та матеріальної допомоги.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Чернівці провести перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_2 пенсії державного службовця з 18.09.2013 року, з врахуванням винагороди за вислугу років в розмірі 40%, відповідно до довідки Головного управління Міндоходів в Чернівецькій області №216/10/24-13-05-014 від 14.02.2014 року

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "15" вересня 2014 р. .

Головуючий Совгира Д. І.

Судді Білоус О.В.

Курко О. П.

Попередній документ
40517783
Наступний документ
40517785
Інформація про рішення:
№ рішення: 40517784
№ справи: 727/2139/14-а
Дата рішення: 09.09.2014
Дата публікації: 22.09.2014
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: