Справа: № 826/9384/14 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Романчук О.М
Іменем України
16 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Романчук О.М.,
Суддів: Глущенко Я.Б.,
Шелест С.Б.,
при секретарі Артюхіній М.А.
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про визнання протиправними дій, скасування постанови, -
Позивач ОСОБА_3, 02 липня 2014 року звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, в якому просив:
- визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Бойка О. М. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 16.04.2014 року у виконавчому провадженні ВП №39475782 неправомірними;
- скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 16.04.2014 року у виконавчому провадженні ВП №39475782, якою стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави в особі Державної виконавчої служби в сумі 1 378 362.99 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2014 року адміністративний позов залишено без розгляду на підставі ч.2 ст.100 КАС України.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 02.07.2014 року звернувся з позовом до суду, в якому оскаржує постанову про стягнення виконавчого збору від 16.04.2014 року у виконавчому провадженні ВП №39475782. Так, з позовної заяви вбачається, що 28.05.2014 року ОСОБА_3 отриманий витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 17.04.2014 року, з якого стало відомо, що 16.04.2014 року відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України була винесена постанова про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження.
З огляду на вищевикладене вбачається, що ОСОБА_3 був обізнаний про порушення свого права 28.05.2014 року, однак за захистом порушеного права звернувся спочатку до Шевченківського районного суду міста Києва - 11.06.2014 року, а в подальшому після повернення позовної заяви до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Тобто факт первісного звернення позивача до суду за захистом порушеного права відбувся з пропущенням встановленого строку звернення до суду.
Будь-яких доказів поважності пропущення строку звернення до суду позивачем не надано.
Крім того, колегія суддів зазначає, що 16.09.2014 року об 12 год.57 хв. до Київського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про відкладення розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що позивач та його представник у відповідності до вимог ч. 3 ст. 128 та п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України, зловживали своїми процесуальними правами, що фактично могло б спричинити затягування розгляду справи, для вирішення якої у суду наявні всі необхідні докази, які містяться у справі.
Крім цього, колегія суддів зауважує, що клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, яке міститься в матеріалах справи є необґрунтованим, оскільки до нього не було надано будь-яких документальних доказів на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання.
Разом з тим, колегією суддів враховано норми ч.1 ст.195-1 КАС України, згідно якої апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом одного місяця з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Допущення судом першої інстанції порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення питання, колегією суддів не виявлено, а тому оскаржувана ухвала суду, за приписами ст.200 КАС України, залишається без змін.
Керуючись ст.ст. 100, 181, 197, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: О.М. Романчук
Судді: Я.Б.Глущенко
С.Б.Шелест
Головуючий суддя Романчук О.М
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.