м. Вінниця
14 серпня 2014 р. Справа № 802/2675/14-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Вергелеса Андрія Валерійовича,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області
до: товариства з обмеженою відповідальністю "В-Метал-Групп"
про: стягнення коштів
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Вінницькій області з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «В-Метал-Групп» про стягнення коштів.
Позовні вимоги мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 4470 грн. 00 коп., в зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась. Однак, до суду надійшла заява (вх. №16351 від 14.08.2014р.) про розгляд справи в порядку письмового провадження. При цьому в заяві представник Вінницької ОДПІ зазначає, що повністю підтримує позовну заяву.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення , які містяться в матеріалах справи.
Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд вважає за можливе провести розгляд справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши інші докази, які є у справі, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «В-Метал-Групп» зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради 16 квітня 2013 року. На податковому обліку у Вінницькій ОДПІ перебуває з 17 квітня 2013 року.
За відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість.
Заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 4470 грн. 00 коп. виникла у результаті застосованих до підприємства фінансових санкцій відповідно до податкових повідомлень-рішень: № 0008212204 від 31.12.2013 р. на суму 510 грн. 00 коп., № 0001412204 від 17.02.2014 р. на суму 1020 грн. 00 коп., № 0002012204 від 05.03.2014 р. на суму 1020 грн. 00 коп., №0003052204 від 01.04.2014 р. на суму 1020 грн. 00 коп., № 0004242204 від 12.05.2014 р. на суму 1020 грн. 00 коп.
Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Згідно з п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
За результатами камеральної перевірки на підставі п. 120.1 ст. 120 ПК України до відповідача застосовано штраф за несвоєчасне подання податкової звітності, на підставі п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України застосовано штраф за неподання податкової звітності з податку на додану вартість. Винесено вищевказані податкові повідомлення-рішення, які надсилались відповідачу, однак оскаржені не були.
Борг відповідача з податку на додану вартість в розмірі 4470 грн. 00 коп. підтверджується корінцями податкових повідомлень-рішень, карткою особового рахунку платника податків, розрахунком суми ціни позову. (а.с. 10, 13, 16, 21, 25, 8, 6).
Визначаючись щодо заявлених вимог, суд виходить із наступного.
Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (далі -ПК України) передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 46.1 статті 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу).
Відповідно д п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.
Згідно з п. 54.5 ст. 54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 цього ж Кодексу передбачено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що платником податку не подано декларації з податку на додану вартість, та у встановлений строк суму податкового зобов'язання не сплачено.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Разом з тим, пунктом 59.5 цієї ж статті передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Відповідачу направлялась податкова вимога форми "Ю" від 23 січня 2014 року №31-22, на суму 390 грн. 00 коп. Однак, вказана вимога залишилась не виконаною.
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За сукупністю наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, відповідачем не спростовані, а відтак, підлягають задоволенню.
Частиною 4 ст. 94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владний повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути кошти з товариства з обмеженою відповідальністю «В-Метал-Групп» з р/р № 26003055308928 ПАТ «Приватбанк» МФО 302689 на суму податкового боргу 4470 грн. 00 коп. (чотири тисячі чотириста сімдесят грн. 00 коп.)
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Вергелес Андрій Валерійович