м. Вінниця
18 серпня 2014 р. Справа № 802/2603/14-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Вергелеса Андрія Валерійовича ,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом: управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі
до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про: стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у строк, визначений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", не сплатила у повному обсязі суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внаслідок чого виникла недоїмка в сумі 1861 грн. 94 коп., яка відповідачем у добровільному порядку вчасно не погашена, що і стало підставою для звернення позивача до суду.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась. На адресу суду надійшла заява (вх. 16546 від 18.08.2014р.) представника УПФ України у Вінницькому районі про розгляд справи в порядку письмового провадження, при цьому зазначила, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилась. Надала заяву (вх. №16547 від 18.08.2014р.) про визнання позовних вимог в повному обсязі та розгляд справи за її відсутності.
Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд вважає за можливе провести розгляд справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькому районі та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі нарахувало доплату до єдиного внеску за 2012 рік на суму 4572 грн. 42 коп.
ОСОБА_1 частково сплачено заборгованість, а саме в жовтні 2013 року на суму 560 грн. 48 коп., в травні 2014 року - на суму 2150 грн. 00 коп., тому заборгованість за відповідачем складає 1861 грн. 94 коп.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Пунктом 4 частини 1 статті 4 вказаного Закону передбачено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно з п. 1, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
Відповідно до п. 3.2 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року №22-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за №1014/183-18309, ФО-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.
Частиною 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та п. 4.3.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року №21-5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 року за №994/18289, передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року. Базовим звітним періодом у даному випадку є календарний рік.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч.1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Відповідно до п.п. б п. 2.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів затвердженого постановою правління ПФУ від 27.09.2010 р. за №21-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010р. за N988/18283, документами, на підставі яких здійснюється облік сум нарахованих платежів шляхом занесення інформації про суми, що підлягають сплаті платниками, до карток особових рахунків платників, є розраховані відповідним органом Пенсійного фонду: вимога про сплату недоїмки; рішення органу Пенсійного фонду про застосування штрафів та пені; рішення про скасування або зміну раніше прийнятого рішення про нарахування сум штрафів та пені або вимоги про сплату недоїмки внаслідок їх оскарження до органів Пенсійного фонду у встановленому порядку; розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій; повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12), і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.
Згідно з п. 6.3 Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (Інструкція затверджена постановою правління Пенсійного фонду України №21-5 від 27.09.2010 р.) органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника або інформація територіальних органів органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики про суми доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування (зменшення) сум єдиного внеску або органами Пенсійного фонду у повідомленнях-розрахунках визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті; б) якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; в) якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадку, передбаченому підпунктом "а" цього пункту, вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки платника єдиного внеску, або актом про суми розбіжностей щодо сум доходу (прибутку), заявлених у звітності до Пенсійного фонду та задекларованих у річній податковій декларації фізичними особами - підприємцями чи особами, які забезпечують себе роботою самостійно, або повідомленням-розрахунком на всю суму донарахованого (зменшеного) єдиного внеску.
Управління ПФУ у Вінницькому районі самостійно здійснило розрахунок про нараховані суми єдиного внеску із занесенням такої інформації до картки особового рахунку платника, про що складено повідомлення - розрахунок за 2012 рік на суму 4572 грн. 42 коп.
Всупереч вищенаведеним вимогам чинного законодавства, відповідач не сплатила суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 1861 грн. 94 коп., що підтверджується повідомленням-розрахунком, карткою особового рахунку відповідача (а.с. 8, 15-16).
Частиною 4 ст. 25 вказаного Закону передбачено надсилання вимоги про сплату боргу. Вимога №Ф 229 від 21 лютого 2013 року про сплату боргу у сумі 4572 грн. 42 коп. надсилалась відповідачу. Однак боржник протягом 10 робочих днів з дня отримання вимоги не сплатила зазначену у вимозі суму боргу.
На час розгляду справи відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем, однак надала заяву про визнання позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Статтями 11, 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, визнані відповідачем, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог.
Що стосується розподілу судових витрат, то згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) недоїмку зі сплати єдиного внеску в сумі 1861,94 грн. (одна тисяча вісімсот шістдесят одна гривня 94 копійки) на р/р 37196204000203 в ГУ ДКСУ в Вінницькій області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 38782999, отримувач Вінницька ОДПІ Вінницьке відділення.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Вергелес Андрій Валерійович