м. Вінниця
18 серпня 2014 р. Справа № 802/2840/14-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Вергелес Андрій Валерійович, розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу
за позовом: управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці
до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про: стягнення заборгованості
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1100 грн. 56 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок несплати коштів на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за відповідачем рахується заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 1100 грн. 56 коп.
Оскільки сума позову ґрунтується на рішенні позивача, щодо якого завершився встановлений строк оскарження, судом в порядку статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при розгляді даної справи застосовано скорочене провадження.
Так, ухвалою суду від 28 липня 2014 року відповідачу встановлено 10-денний строк з дня одержання даної ухвали через відділ прийому суду або через відділення поштового зв'язку подати письмові заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
Конверт разом з повідомленням про вручення поштового відправлення повернуто відділом зв'язку на адресу суду із відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення.
Беручи до уваги те, що відповідач своїм правом заперечити проти позовних вимог не скористався, справа розглянута судом в порядку скороченого провадження за наявними в ній доказами в межах строку, визначеного пунктом 2 частини 5 статті 183-2 КАС України.
Розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 КАС України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі - суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав щодо прийняття рішення про задоволення позову в порядку скороченого провадження, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в місті Вінниці 20 листопада 2003 року та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 за № 2464-VІ (далі - Закон № 2464-VІ). Відповідно до абз. 6 ч. 7 Прикінцевих та перехідних положень цього закону передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством України, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Відповідно до п. 3 ст. 18 Закону № 1058-ІV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку установленому цим Законом.
В силу положень пп. 6 п. 2 ст. 17 Закону № 1058-ІV страхувальник зобов'язаний сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1 ст. 14 Закону страхувальниками є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно з п. 6 ст. 20 Закону, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.
В порушення вимог чинного законодавства ФОП ОСОБА_1 не сплачено страховий внесок за період з липня по вересень 2010 року в сумі 1100 грн. 56 коп., що підтверджується карткою особового рахунку платника, довідкою №1702 від 18 липня 2014 року управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці (а.с. 6, 4).
Згідно п. 3 ст. 106 вказаного Закону територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки, страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки боржник узгоджує її з органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до п. 8.2 Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадку, якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.
Згідно п. 8.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління ПФУ від 19.12.2003 року №21-1, вимога формується, зокрема на підставі даних з карток особових рахунків страхувальників.
Частиною 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено надсилання платнику єдиного внеску, який має недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога №Ф-319 від 04 червня 2014 року про сплату боргу у сумі 1100 грн. 56 коп. надсилалась УПФ України в м. Вінниці відповідачу, однак останній протягом 10 робочих днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначену суму боргу.
Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 1100 грн. 56 коп.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи встановлені судом обставини справи та вищезазначені положення чинного Законодавства України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, відповідно до положень ст. 94 КАС України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (інд. код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (код ЄДРПОУ 37979905) на р/р 25607323420103 ОПЕРВ ПАТ "Державний ощадбанк" МФО 302076 заборгованість в сумі 1100 грн. 56 коп. (одна тисяча сто грн. 56 коп.).
Постанова підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова набирає законної сили в порядку визначеному ст. 254 КАС України
Суддя Вергелес Андрій Валерійович