м. Вінниця
14 серпня 2014 р. Справа № 802/2673/14-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Вергелеса Андрія Валерійовича,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області
до: суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
про: стягнення податкового боргу
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Вінницькій області з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Позовні вимоги мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 21540 грн. 11 коп. та з податку на додану вартість в розмірі 15092 грн. 04 коп., а всього - 36632 грн. 15 коп., в зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась. Однак, до суду надійшла заява (вх. №16349 від 14.08.2014р.) про розгляд справи в порядку письмового провадження. При цьому в заяві представник Вінницької ОДПІ зазначає, що повністю підтримує позовну заяву.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. На адресу суду від нього повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд вважає за можливе провести розгляд справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши інші докази, які є у справі, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Вінницької міської ради 10 липня 2007 року. На податковому обліку в органах державної податкової служби перебуває з 12 січня 2007 року.
За відповідачем рахується заборгованість з податку на доходи фізичних осіб та з податку на додану вартість
Заборгованість з податку на доходи фізичних осіб виникла згідно поданої підприємством податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік від 07 лютого 2013 року на суму 1534 грн. 31 коп. та розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на суму щоквартальних авансових внесків - 4632 грн. 81 коп.
Заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 15092 грн. 04 коп. виникла згідно поданих декларацій з податку на додану вартість, а саме за вересень 2011 року на суму 2564 грн. 00 коп., за жовтень 2011 року на суму 4715 грн. 00 коп., за листопад 2011 року на суму 4144 грн. 00 коп., за грудень 2011 року на суму 4781 грн. 00 коп., за січень 2012 року на суму 6164 грн. 00 коп., за лютий 2012 року на суму 4478 грн. 00 коп., за березень 2012 року на суму 1801 грн. 00 коп., за квітень 2012 року на суму 4280 грн. 00 коп., за травень 2012 року на суму 1360 грн. 00 коп., за червень 2012 року на суму 4706 грн. 00 коп. (а.с. 17-36).
Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Згідно з п.п. 126.1 ст. 126 ПК України, 126.1. У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
За результатами камеральної перевірки на підставі п. 120.1 ст. 120 ПК України до відповідача застосовано штраф за несвоєчасне подання податкової звітності, на підставі п. 126.1 ст. 126 ПК України застосовано штраф за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання протягом граничних строків. Винесено податкові повідомлення рішення.
Відповідно до податкових повідомлень - рішень до відповідача було застосовано фінансові санкції на загальну суму 2945 грн. 04 коп., а саме згідно з податковим повідомленням - рішенням №0025911704 від 05 листопада 2013 року нараховано фінансових санкцій на суму 170 грн. 00 коп., №0002291721 від 01 жовтня 2012 року на суму 00 грн. 02 коп., №0002281721 від 01 жовтня 2012 року на суму 2774 грн. 84 коп., №0010851750 від 11 листопада 2011 року на суму 1020 грн. 00 коп. (а.с. 37, 39, 43).
Податкові повідомлення-рішення надсилались відповідачу, однак оскаржені не були.
Таким чином, заборгованість з податку на додану вартість в загальному розмірі, яку необхідно погасити відповідачу становить 15092 грн. 04 коп.
Борг відповідача з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 21540 грн. 11 коп. та податку на додану вартість в розмірі 15092 грн. 04 коп., а всього - 36632 грн. 15 коп. підтверджується податковими деклараціями з податку на доходи фізичних осіб та з податку на додану вартість, обліковими картками з податку на доходи фізичних осіб та з податку на додану вартість, корінцями податкових повідомлень-рішень, розрахунком суми ціни позову. (а.с. 17-36, 47-49, 9-16, 44-46, 37, 39, 43, 8).
Визначаючись щодо заявлених вимог, суд виходить із наступного.
Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (далі -ПК України) передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 46.1 статті 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу).
Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або в уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 цього ж Кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що платником податку подано декларації з податку на доходи фізичних осіб та декларації з податку на додану вартість, проте у встановлений строк суму податкового зобов'язання у повному обсязі не сплачено.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Разом з тим, пунктом 59.5 цієї ж статті передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Відповідачеві направлялась податкова вимога форми "Ф" від 23 січня 2012 року №42, на суму 16805 грн. 57 коп. Однак, вказана вимога залишилась не виконаною.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За сукупністю наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, відповідачем не спростовані, а відтак, підлягають задоволенню.
Частиною 4 ст. 94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владний повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (код ДРФО НОМЕР_1) до Державного бюджету податковий борг в сумі 36632 грн. 15 коп. ( тридцять шість тисяч шістсот тридцять дві грн. 15 коп.).
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Вергелес Андрій Валерійович