м. Вінниця
07 серпня 2014 р. Справа № 802/4949/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Вергелеса Андрія Валерійовича,
за участю:
секретаря судового засідання: Федчук Тетяни Юріївни
представників позивача: Старика В.М., Черняк О.А.
представника відповідача: Янушкевича А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Пфаннер Агро"
до: Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області
про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
В грудні 2013 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Пфаннер Агро" (далі - ТОВ "Пфаннер Агро", позивач) з адміністративним позовом до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - Жмеринська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що податкове повідомлення - рішення № 0000242200 від 03.07.2013р. про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 72942,00 грн. прийняте Барською міжрайонною державною податковою інспекцією на підставі акта № 404/22/34244416 від 17.06.2013р. є протиправним, таким, що винесене з порушенням вимог чинного законодавства у зв'язку із чим підлягає скасуванню.
На переконання позивача, у нього наявні усі підтверджуючі реальність господарських операцій документи, які вимагає чинне законодавство. Крім того зазначає, що правочини, укладені із контрагентом, є чинними та відповідають вимогам національного законодавства.
Позивач додатково вказав, що Барську МДПІ припинено на час подання позову, його правонаступником визначено Жмеринську ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області, у зв'язку із чим відповідачем визначено саме Жмеринську ОДПІ.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 року в задоволенні адміністративного позову ТОВ "Пфаннер Агро" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000242200 від 03.07.2013р. відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаною постановою ТОВ "Пфаннер Агро" звернулось з апеляційною скаргою до Вінницького апеляційного адміністративного суду.
01 квітня 2014 року ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду, апеляційну скаргу ТОВ "Пфаннер Агро" залишено без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 року - без змін.
Пізніше, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 червня 2014 року, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
В своїй ухвалі Вищий адміністративний суд України, обґрунтовуючи скасування рішень судів обох інстанцій, зазначив, що судами попередніх інстанцій не досліджено обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та фірмами "Пфаннер Бетайлінгунгефервальтунг ГмбХ" (Австрія), "ПРОКАТС ГмбХ" (Німеччина), а саме: можливостей контрагентів позивача щодо виконання укладених із позивачем договорів, питання щодо фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні отриманих послуг, з відповідним документальним підтвердженням.
11 липня 2014 року Вінницьким окружним адміністративним судом постановлено ухвалу про прийняття адміністративної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пфаннер Агро" до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення до провадження та призначено судове засідання.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали повністю та просили суд задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
У судовому засіданні представник відповідача щодо задоволення позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволені, посилаючись на обставини, викладені у свої письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення представників позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Пфаннер Агро" зареєстроване Барською районною державною адміністрацією, що стверджується свідоцтвом про державну реєстрацію №11471020000000329 від 18.10.2006р.
Головним державним податковим ревізором інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб Барської МДПІ Слугоцьким А. В. на підставі пп.78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1238 "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення позапланових виїзних перевірок платника податків на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку", відповідно до пп. 200.11. ст. 200 ПКУ та відповідно до наказу Барської МДПІ від 03.06.2013р. №285 проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Пфаннер Агро" з питань правомірності нарахувань бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період 01.03.2013р. по 30.04.2013р., що виникло за рахунок від'ємного значення, що декларувалося в період з 01.02.2013р. по 31.03.2013р. у сумі 760861 грн., в тому числі за березень 2013р. - 7433грн., за квітень 2013р. - 753428 грн., згідно з затвердженим планом перевірки.
Проведеною перевіркою відображених показників в рядках 10-17 декларації за квітень 2013р. встановлено завищення задекларованого показника в рядку 12.4 "Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України", а саме: ТОВ "Пфаннер Агро" на порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за квітень 2013р. неправомірно включено податок на додану вартість з консультаційних послуг нерезидента в сумі 72942,00 грн. в тому числі Фірма "Пфаннер Бетайлінгунгефервальтунг ГмбХ" (Австрія) - 62283,00 грн. та Фірма "ПРОКАТС ГмбХ" (Німеччина) - 10659,00 грн., оскільки на підставі наданих до перевірки первинних бухгалтерських документів, не встановлено фактичне використання зазначених консультаційних послуг в господарській діяльності платника.
За результатами перевірки позивача складено акт №404/22/34244416 від 17.06.2013р., в якому зафіксовано порушення позивачем вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, перевіркою повноти визначення податкового кредиту завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду задекларований в рядку 24 декларації з ПДВ на загальну суму 72942,00 грн. в тому числі по декларації за квітень 2013р. (реєстраційний №9028885268 від 18.05.2013р.) в сумі 72942,00 грн.
На підставі акту перевірки Барською міжрайонною державною податковою інспекцією Вінницької області Державної податкової служби винесене податкове повідомлення - рішення №0000242200 від 03.07.2013р., яким позивачу зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 72942,00 грн.
Суд, визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та наданих у справу доказів, виходив з наступного.
Судом встановлено, що позивачем віднесено до податкового кредиту з податку на додану вартість суми податку, сплачені в зв'язку з отриманням послуг від наступних суб'єктів господарювання:
- "Пфаннер Бетайлінгунгсфервальтунг ГмбХ" (Австрія), відповідно до договору на надання консультативних послуг PBey/PA D13/1 від 11.01.2013р. та акта приймання - передачі консультаційних послуг від 04.03.2013р., позивачем здійснено оплату за послуги в сумі 311415,77 грн. (29970 євро), включно податок на додану вартість 62283,15 грн.;
- "ПРОКАТС ГмбХ" (Німеччина), відповідно до договору на надання консультативних послуг FN/PA - 1.13 від 19.02.2012р., позивачем здійснено оплату за консультативні послуги з питань технології проведення зимового щеплення яблуневих підщеп в сумі 53294,33 грн. (5125 євро), включно податок на додану вартість 10658,87 грн.
Загальна сума податку на додану вартість, віднесена позивачем до податкового кредиту за зазначеними господарськими операціями, становить 72942,02 грн.
На підтвердження придбання даних послуг позивачем надано суду договори про надання консультативних послуг, акти прийому-передачі послуг, податкові накладні. докази на підтвердження розрахунків.
Так, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час : здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Вимоги до первинних бухгалтерських документів визначені ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Так, зокрема, первинний бухгалтерський документ повинен мати такі обов'язкові реквізити: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
При цьому, згідно з пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Підпунктом 14.1.18. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
З положень пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
А якщо є право на податковий кредит, то й право на бюджетне відшкодування є незмінним.
З матеріалів справи вбачається, що 11.01.2013р. між Замовником - позивачем та Виконавцем - фірмою "Пфаннер Бетайлігунгсфервальтунг ГмбХ" (Австрія) укладено договір № PBey/PA D13/1 про надання консультаційних послуг, згідно умов якого Замовник замовляє, а Виконавець надає послуги з питань технології садівництва, вирощування саджанців, зернових та технічних культур, ягід, сушіння та зберігання сільськогосподарських культур. Послуги надаються для підвищення ефективності роботи, впровадження новітніх агротехнологій, поліпшення якості управління товариством.
Як слідує з листа керуючого фірмою "Пфаннер Бетайлігунгсфервальтунг ГмбХ" (Австрія) від 17.01.2014р., протягом 2013 року працівники вказаної фірми неодноразово відвідували фірму ТОВ "Пфаннер Агро" та надавали консультаційні послуги останній.
Після надання консультаційних послуг, складено акт прийому - передачі послуг від 04.03.2013р. згідно якого, загальна тривалість надання послуг становить 162 години за ціною 185 ЄВРО за годину. Таким чином загальна вартість робіт становить 29 970 ЄВРО. Даний акт підписаний керівниками контрагентів.
При цьому, відповідно до даного акту, Виконавець (фірма "Пфаннер Бетайлігунгсфервальтунг ГмбХ" (Австрія)) на замовлення Замовника (ТОВ "Пфаннер Агро") надав за період від 14.01.2013р. по 28.02.2013р. наступні послуги: консультації щодо застосування різних систем поливу ґрунту при вирощуванні саджанців; аналіз економічної ефективності застосування систем поливу ґрунту; особливості застосування кругових та фронтальних систем поливу компаній "Otech", "LR Nelson", "Hunter", "TORO", "RainBird", "Weathermatic"; аналіз практики використання системи поливу фірми "Hawle" в провідних європейських аграрних компаніях; консультації щодо розробки проекту поливу плодорозсадника ТОВ "Пфаннер Агро"; проведення розрахунків та вибір оптимального типу системи поливу фірми "Hawle".
На підтвердження отримання консультаційних послуг за договором № PBey/PA D13/1 від 11.01.2013р., 04.03.2013р. виписано податкову накладну № 1 з визначеною сумою коштів для оплати вказаних послуг, до ціни яких увійшла сума ПДВ в розмірі 62283,06 грн.
Дані послуги позивачем оплачені у повному обсязі 15.03.2013р. шляхом безготівкового розрахунку на банківський рахунок фірми "Пфаннер Бетайлігунгсфервальтунг ГмбХ" (Австрія), що підтверджується виписками з банківського рахунку ТОВ "Пфаннер Агро", копії яких містяться в матеріалах справи.
Також, як слідує з матеріалів справи, 19.02.2013р. між Замовником - позивачем та Виконавцем - фірмою "ПРОКАТС ГмбХ" (Німеччина) укладено договір № FN/PA - 1.13 про надання консультаційних послуг, згідно умов якого Замовник замовляє, а Виконавець надає консультаційні послуги з питань дотримання технології проведення зимового щеплення яблуневих підщеп.
Після надання консультаційних послуг, складено акт прийому - передачі послуг від 11.03.2013р. згідно якого, загальна тривалість надання послуг становить 41 година за ціною 125 ЄВРО за годину. Таким чином загальна вартість робіт становить 5 125 ЄВРО. Даний акт підписаний керівниками контрагентів.
При цьому, відповідно до даного акту, Виконавець (фірма "ПРОКАТС ГмбХ" (Німеччина)) на замовлення Замовника (ТОВ "Пфаннер Агро") надав консультативні послуги з питань технології проведення зимового щеплення яблуневих підщеп, а саме: 1) підбір сортового складу для зимового щеплення - 3 години; 2) вибір розхідних матеріалів для проведення зимового щеплення (парафін, стрічка для обмотування і т.д.) - 3 години; 3) налаштування пневматичного обладнання для проведення зимового щеплення - 10 годин; 4) проведення інструктажу з експлуатації пневматичного обладнання - 17 годин; 5) оптимальні умови зберігання готових саджанців зимового щеплення - 4 години; 6) схема розщеплення саджанців зимового щеплення в плодорозсаднику - 4 години.
На підтвердження отримано консультаційних послуг за договором № FN/PA - 1.13 від 19.02.2013р., 11.03.2013р. виписано податкову накладну № 2 з визначеною сумою коштів для оплати вказаних послуг, до ціни яких увійшла сума ПДВ в розмірі 10658,87 грн.
Дані послуги позивачем оплачені у повному обсязі 04.04.2013р. шляхом безготівкового розрахунку на банківський рахунок фірми "ПРОКАТС ГмбХ" (Німеччина), що підтверджується виписками з банківського рахунку ТОВ "Пфаннер Агро", копії яких містяться в матеріалах справи.
Також представником позивача додатково було надано оборотно-сальдові відомості по рахунку № 632 на підтвердження здійснення господарських операцій із фірмою "Пфаннер Бетайлігунгсфервальтунг ГмбХ" (Австрія) та фірмою "ПРОКАТС ГмбХ" (Німеччина) та відображення цих операцій в бухгалтерському обліку.
Крім того, згідно довідки АБ № 555289 з ЄДРПОУ управління статистики у Барському районі видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.13 вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів; 01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників, а тому надані консультаційні послуги безпосередньо пов'язанні з господарською діяльністю позивача.
Таким чином, необґрунтованим з точки зору податкового законодавства є твердження відповідача, що до моменту використання консультаційних послуг у своїй господарській діяльності ТОВ "Пфаннер Агро" не має права на бюджетне відшкодування ПДВ сплаченого останнім свої контрагентам "Пфаннер Бетайлінгунгсфервальтунг ГмбХ" (Австрія) та ПРОКАТС ГмбХ" (Німеччина), за надання таких послуг, за наявності документів, що підверджують факт придбання (отримання) останніх.
На думку суду, не використання позивачем отриманих від свої контрагентів консультаційних послуг у свої господарській діяльності протягом звітного податкового періоду, не може автоматично свідчити про відсутність у платника податку на додану вартість права на бюджетне відшкодуванню податку на додану вартість, коли така сума бюджетного відшкодування визначена в податковій декларації платника податку і у перевіряючих немає претензій до порядку її заповнення.
Також суд звертає увагу на те, що постанова Барського районного суду від 22.08.2013р. в справі №125/1947/13-п про притягнення до адміністративної відповідальності в. о. головного бухгалтера ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 163-1 КУпАП, була скасована постановою апеляційного суду Вінницької області від 17.02.2014 р.
З урахуванням усього вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскільки висновки, викладені в акті перевірки від № 404/22/34244416 від 17.06.2013р., не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а отже, і прийняте, на його підставі податкове повідомлення-рішення № 0000242200 від 03.07.2013р. є протиправним та підлягає скасуванню.
При ухваленні рішення в даній адміністративній справі суд також керувався наступним.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В той же час згідно ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
З обставин адміністративної справи, встановлених судом, вбачається, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення, відтак позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.
Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходив із того, що відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зауважує, що в ході судового розгляду справи позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, в той час, як відповідач не довів правомірності прийнятого ним рішення.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Барської міжрайонної державної податкової інспекції від 03.07.2013 р. № 0000242200 форми "В4".
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Вергелес Андрій Валерійович