17 вересня 2014 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Владичан А. І.
суддів: Височанської Н.К., Литвинюк І.М.
при секретарі Данилко О.А.
з участю сторін: представника позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Провідна» про відшкодування моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок вчинення злочину, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 14 серпня 2014 року,-
У червні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 18 червня 2011 року біля 19 години 15 хвилин відповідач ОСОБА_2, рухаючись на власному автомобілі на автодорозі сполученням «Стрий-Івано-Франківськ-Чернівці-Мамалига» поблизу с. Магала Новоселицького району Чернівецької області проявив неуважність до дорожньої обстановки та допустив наїзд на нього. В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди позивач отримав тілесні ушкодження легкого та середнього ступеню тяжкості, що призвели до тривалого розладу здоров'я та тяжкі тілесні ушкодження за ознакою «небезпека для життя».
№ 22ц/794/1366/ 2014 р. Головуючий у І інстанції Галичанський О.І.
Категорія: 34 Суддя-доповідач Владичан А.І.
Вина відповідача ОСОБА_2 в скоєнні ним злочину повністю підтверджено матеріалами кримінальної справи.
Посилався на те, що внаслідок отриманих травм він став інвалідом 3-ї групи, права нога укоротилась на 5 см., він не може виконувати важку роботу і через це має проблеми із працевлаштуванням на добре оплачувану роботу.
Внаслідок протиправних дій відповідача він отримав сильний фізичний біль та переніс страждання, психологічний стрес та нервове потрясіння, а також зазнав значних душевних страждань.
Вказував, що після вказаної дорожньо-транспортної пригоди, у нього виникли істотні зміни у житті, порушились нормальні життєві зв'язки, порушились звичні стосунки з близькими людьми, крім того він вимушений був тривалий час лікуватися, давати пояснення працівникам міліції та суду, в се це створює йому додаткові труднощі. Враховуючи характер та глибину спричинених душевних і фізичних страждань, значне погіршення стану здоров'я, що призвело до встановлення групи інвалідності просив суд стягнути з відповідачів 200 000 гривень моральної шкоди, а саме зобов'язати відповідача ПАТ СК «Провідна» згідно п.9.3.ст.9 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодувати завдану відповідачем ОСОБА_2 моральну шкоду в межах ліміту, встановленого законом в розмірі 2550 гривень, а решту суми в розмірі 197750 гривень просив стягнути на свою користь з відповідача ОСОБА_2
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 14.08.2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 30000 гривень,в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, а також 2550 гривень моральної шкоди стягнуто з ПАТ СК «Провідна». Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що дане рішення не відповідає вимогам закону і підлягає частковому скасуванню а саме в частині стягнутої з відповідача ОСОБА_2 30000 гривень в рахунок відшкодування завданої йому моральної шкоди. Вважає, що вказане рішення підлягає зміні в цій частині у зв'язку з тим, що воно прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просив суд змінити рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 14.08.2014 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на його користь 30000 гривень та стягнути з ОСОБА_2 197 750 гривень в рахунок відшкодування завданої йому моральної шкоди. В іншій частині рішення залишити без змін.
В своїй апеляційній скарзі посилається на те, що присуджені судом першої інстанції 30000 гривень в рахунок відшкодування заданої йому моральної шкоди заниженою сумою, несправедливою і не спів мірною його стражданням. Вказана сума ніяким чином не компенсує перенесені моральні страждання, завдані протиправними діями ОСОБА_2.
Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, враховуючи наступне.
Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції.
Ст. 213 ЦПК встановлено те, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, судом першої інстанції враховано стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, заданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Суд першої інстанції виходячи із засад розумності, виваженості, справедливості та враховуючи факт заподіяння позивачеві моральних страждань стягнув з відповідача ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 30 000 (тридцяти тисяч) гривень.
Колегія суддів вважає, що висновки суду є правильними, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному дослідженні наявних у справі доказів та на основі повно і всебічно з'ясованих обставинах, вірно застосовано до правовідносин, що склалися, норми матеріального та процесуального права.
Судом встановлено, що 18 червня 2011 року в результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 отримав легкі, середнього ступеню тяжкості, що призвели до тривалого розладу здоров'я та тяжкі тілесні ушкодження за ознакою «небезпека для життя». Внаслідок отриманих травм він став інвалідом 3-ї групи. Окрім перенесеного позивачем сильного фізичного болю, він також зазнав моральних страждань, переніс психологічний стрес та нервове потрясіння.
Відповідно до змісту статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Отже, враховуючи вищенаведене суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_4 в частині стягнення на його користь 30000 гривень моральної шкоди.
Також судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем не доведено причини, з яких він визначив розмір відшкодування моральної шкоди сумі 197750 гривень.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Дослідивши матеріали справи колегією суддів встановлено, що жодного доказу на обґрунтування визначення розміру моральної шкоди саме в сумі 200000 гривень позивачем не надано.
Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не вірно була визначена сума, завданої йому моральної шкоди зі сторони відповідача ОСОБА_2, а присуджені судом 30000 гривень ніяким чином не компенсує йому перенесені моральні страждання, завдані протиправними діями ОСОБА_2 не заслуговують на увагу, і не мають під собою правових підстав, оскільки при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди судом першої інстанції враховано стан здоров'я ОСОБА_4, характер та обсяг його страждань, тому колегія суддів вважає, що присуджена сума відшкодування є справедливою та обґрунтованою.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Рішення суду ухвалено відповідно до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування по доводам апеляційної скарги не має.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 14 серпня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: