02 вересня 2014 року м. Київ В/800/4030/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача - Малиніна В.В.,
Суддів - Амєліна С.Є., Іваненко Я.Л., Лиски Т.О., Штульман І.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 24 липня 2014 року, ухваленої за результатами касаційного розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до Управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, -
В серпні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про допуск до провадження Верховного Суду України зазначеної справи з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши матеріали заяви колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно вимог статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 24 липня 2014 року, про перегляд якої ставиться питання, було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 березня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, також у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
До заяви про допуск заявник, як на підставу неоднакового застосування норм матеріального права, надає ухвалу Вищого адміністративного суду України від 5 грудня 2007 року (справа № К-19763/06), якою касаційний суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 9 липня 2013 року (справа № К/9991/1422/12), якою касаційний суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2012 року (справа № К/9991/84088/11), якою касаційний суд залишив касаційні скарги без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін та постанову Вищого адміністративного суду України від 3 липня 2013 року (справа № К-1014/10), якою касаційний суд задовольнив касаційну скаргу, скасувавши рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та ухвалив нову постанову про задоволення позову.
Дослідивши матеріали заяви та зміст наданих судових рішень, на підтвердження неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала судді Вищого адміністративного суду України від 24 липня 2014 року, не може свідчити про наявність підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України і перегляду зазначеного судового рішення з мотивів, визначених пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, так як оскаржується процесуальне рішення судді касаційної інстанції, з якого не вбачається які саме норми матеріального права застосовувались при вирішенні спірних правовідносин по оскаржуваній ухвалі, а тому колегія суддів не має можливості з'ясувати подібність правовідносин оскаржуваного та доданих судових рішень,а тому суд не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України для перегляду зазначеного судового рішення.
Керуючись статтями 237, 240 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
Відмовити ОСОБА_2 у допуску до провадження Верховного Суду України адміністративної справи за позовом ОСОБА_2 до Управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, для перегляду ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 24 липня 2014 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.В.Малинін
С.Є. Амєлін
Я.Л.Іваненко
Т.О. Лиска
І.В.Штульман