02 вересня 2014 року м. Київ К/800/35183/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Суддя-доповідач:Вербицька О.В.
Судді: Муравйов О.В.
Цвіркун Ю.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс»
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013 р.
у справі № 2а-8004/08/1370
за позовом Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс»
до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова
третя особа: Львівська міська рада
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,
Львівське комунальне підприємство «Львівелектротранс» (далі - позивач, ЛКП «Львівелектротранс») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова (далі - відповідач, ДПІ у Франківському районі м. Львова) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2011 р. позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова №1923/10/23-219 від 19.11.2008 р.
Постановою Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2011 р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ЛКП «Львівелектротранс», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013 р. скасувати, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2011 р. залишити в силі.
Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.
ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено планову перевірку ЛКП «Львівелектротранс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період його господарської діяльності з 01 квітня 2005 року по 30 вересня 2007 року, за результатами якої складено акт №4638/23-2/03328422 від 21 грудня 2007 року.
В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог: пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.6.1 ст.6, пп.8.1.1, 8.1.2 п.8.1 ст.8, п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2005 рік на суму 71 987 грн. та заниження податку на прибуток за 2005 рік на суму 21 825 грн.; п.6.1 ст.6, пп.8.1.1, 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2006 рік на суму 211 451 грн. та за 9 місяців 2007 року - 237 346 грн.
На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.01.2008 р. №1923/10/23-219, яким позивачу визначено суму зобов'язання з податку на прибуток в сумі 32 737,50 грн., у тому числі 21 825 грн. за основним платежем та 10 912,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що майно, яке перебуває на балансі ЛКП «Львівелектротранс», належить Львівській міській раді.
Під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів, у відповідності до пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.
Згідно пп.8.1.2 цього ж пункту амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.
Отже, підставою для проведення амортизації є понесення витрат на придбання основних фондів.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що ЛКП «Львівелектротранс» не понесло жодних витрат на придбання основних фондів, тому відсутні підстави для відображення амортизаційних відрахувань у податковому обліку.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції вірно застосував норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.
За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013 р. залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» відхилити.
2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013 р. залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач О.В. Вербицька
Судді О.В. Муравйов
Ю.І. Цвіркун