12 вересня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/2520/14
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Василяки Д.К.,
при секретарі: Івлевій В.О., за участю представника позивача Єрашова І.Є., представника відповідача Філатова Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області до Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Ізумруд" про стягнення коштів з рахунків у банках та готівки в рахунок погашення податкового боргу,
встановив:
Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - ДПІ або позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Ізумруд" (далі - ДП "Центральне конструкторське бюро "Ізумруд" або відповідач) про стягнення коштів з рахунків у банках, в тому числі готівки, в рахунок погашення податкового боргу.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковий борг виник по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 3560,61 гривень, за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань згідне податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень 2013 року від 17.10.2013 №9065688501 в сумі 40,00 гривень, за лютий 2014 року від 19.03.2014р. № 9014590653 в сумі 401,00 гривень та пені в сумі 3119,61 гривень нарахованої на податковий борг та по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 252014,42 гривень, який виник 23.01.2014 р. за рахунок несплати узгодженої суми грошового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення (форма "Р") від 28.11.2013р. №0000581704 в сумі 244512,16 гривень, прийнятого на підставі акту перевірки від 20.11.2013р. №1446/21-03-17-04/14309617/348 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДПЦКБ "Ізумруд" (код за ЄДР 14309617) з питання повноти та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.11 по 30.09.13" та пені в сумі 7502,26 гривень.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги визнав частково, а саме, в частині заборгованості податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати. В іншій частині боргу проти позовних вимог заперечував, заперечення обґрунтовані тим, що пеня нарахована з помилками на неіснуючий борг. На суму 441,00 грн. нарахована пеня у 3119,61грн. Згідно з додатку 1 до Інструкції № 953 пеня повинна бути 33,47 грн. Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у сумі 205678.69 грн.- безпідставно збільшено.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно дослідивши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного: Державне підприємство Центральне конструкторське бюро "Ізумруд", здійснює господарську діяльність на підставі Статуту зареєстрованого розпорядженням Херсонського виконавчого комітету міської ради 27.05.1997р., №1499120000 (перереєстрація), взято на облік до ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області 12.05.1994 р. за № 234.
За результатами здійснення фінансово-господарської діяльності у Державного підприємства Центральне конструкторське бюро "Ізумруд" станом на 27.06.2014 р. обліковується податковий борг на суму 255575,03 гривень, а саме: по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 3560,61 гривень, який виник 31.10.2013р. за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань згідн податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень 2013 року від 17.10.2013 №9065688501 в сумі 40,00 гривень, за лютий 2014 року від 19.03.2014р. № 9014590653 в сумі 401,00 гривень та пені в сумі 3119,61 гривень нарахованої на податковий борг згідно п.п.129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України та по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 25. )14,42 гривень, який виник 23.01.2014 за рахунок несплати узгодженої суми грошового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення (форма "Р") від 28.11.2013 р. №0000581704 в сумі 244512,16 гривень, прийнятого на підставі акту перевірки від 20.11.2013р. №1446/21-03-17-04/14309617/348 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДПЦКБ "Ізумруд" (код за ЄДР 14309617) з питання повноти та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.11 по 30.09.13" та пені в сумі 7502,26 гривень.
Пунктом 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) встановлено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Крім цього, відповідно до п. 20.1.18 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби є органами стягнення та уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень. Таким чином, ДПІ має право звертатись до суду з позовом про стягнення податкового боргу.
Статтею 20 ПК України передбачено право податкового органу стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України (п. 20.1.19).
Згідно пп.41.1.1. п.41.1 ст.41 Податкового Кодексу України контролюючим органом є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Відповідно до пункту 41.5 статті 45 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є органами стягнення та уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.
Для стягнення податкового боргу відповідачу направлено першу податкову вимогу від 02 липня 2010 р. № 1/1041 та другу податкову вимогу від 10.08.2010 р. № 2/1226.
Згідно ст.89 ПК України прийнято рішення про опис майна у податкову заставу.
Застосовані податковим органом заходи для погашення податкового боргу не призвели до погашення виниклого податкового боргу.
Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПКУ стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 95.4. ст. 95 ПКУ орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Крім цього, суд зазначає, що постановою Національного Банку України № 22 від 21.01.2004 р. затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція).
Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та є обов'язкові для виконання ними (пункти 1.1. та 1.3 Інструкції).
Главою 10 Інструкції визначено порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.
Пункт 10.2 Інструкції передбачає, що арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.
Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах. (пункт 10.3 Інструкції).
До арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги/інкасові доручення (розпорядження) щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог/інкасових доручень (розпоряджень) за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта.
Банк після списання за платіжною вимогою/інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта.
З аналізу зазначених вище норм вбачається, що у разі визначення конкретного розміру заборгованості у документі, яким накладено арешт, банк без порушення прав платника та одночасно клієнта банка в частині обмеження користування належними такому платнику коштами або цінностями, у разі повного виконання рішення про арешт та списання визначеної суми у визначеному розмірі, продовжує безперешкодно виконувати завдання по списанню або перерахуванню коштів платника за його бажанням.
Відповідно до п. 129.1.1 статті 129 Податкового кодексу України, пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача проти частини боргу, оскільки суму боргу підтверджено наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Отже, судом встановлено, а позивачем доведено наявність податкового боргу у відповідача у розмірі 255575,03 грн., з огляду на таке, суд прийшов до висновку про задоволення позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.
Керуючись ст.ст. 128, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути кошти з рахунків Державного підприємства Центральне конструкторське бюро "Ізумруд" (код ЄДРПОУ 14309617) у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу на суму 255575 (двісті п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) грн., 03 коп. з них:
по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 3560 (три тисячі п'ятсот шістдесят) грн. 61 коп., код платежу 14010100 до Державного бюджету. Отримувач: УДКСУ в Херсонській області, код 37959779, банк ГУДКС, МФО 852010;
по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на суму 252014 (двісті п'ятдесят дві тисячі сорок) грн. 42 грн., код платежу 11010100,до місцевого бюджету. Отримувач: УДКСУ у Херсонській області, код 37959779, банк ГУДКС, МФО 852010.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17 вересня 2014 р.
Суддя Василяка Д.К.
кат. 8.3.2