02 вересня 2014 року Справа № 10309/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року у справі за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Бережанська міська рада про зобов'язання вчинити певні дії,-
У грудні 2010 року позивач - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Бережанська міська рада, в якому просить зобов'язати відповідача забезпечити дотримання діючих протипожежних розривів шляхом проведення перебудови будинку, що за адресою по АДРЕСА_1.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що на час звернення позивача до суду власником житлового будинку, незавершеного будівництвом та земельної ділянки по АДРЕСА_1 є ОСОБА_2, що в свою чергу унеможливлює задоволення позовних вимог позивача до ОСОБА_1, оскільки це призведе до порушення прав відповідача - 2, встановлених ст.321 ЦК України. Крім того, позивач не повідомляв відповідачів про необхідність забезпечення дотримання діючих протипожежних розривів шляхом проведення перебудови будинку та яку саме перебудову необхідно здійснити.
Суд першої інстанції посилається на те, що у випадку порушення права власності інших осіб внаслідок реконструкції будинку, відповідно до частини 2 статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Також, згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем та третіми особами без самостійних вимог не надано достатніх і допустимих доказів, які б обґрунтовували істотне відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил при здійсненні реконструкції та добудови незавершеного будівництвом господарського будинку під двоповерховий житловий будинок по АДРЕСА_1.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року та прийняти нову постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що ОСОБА_1 самовільно без дозволу на виконання будівельних робіт розпочала проведення будівельних робіт з реконструкції господарського будинку за адресою АДРЕСА_1. Будівництво житлового будинку гр. ОСОБА_1 проводилось на місці господарської споруди, із збільшенням гадаритних розмірів, площі забудови, поверховості об'єкта, що підтверджується копією схеми забудови будинковолодіння по АДРЕСА_1, фото господарської будівлі, що існувала до будіництва житлового будинку та фото самочинно збудованого будинку.
Апелянт звертає увагу на те, що право власності на незавершене будівництво набуте гр. ОСОБА_1 на підставі рішення Бережанського районного суду Тернопільської області, а не шляхом прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва, у відповідності до діючого на цей момент порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 року №1243, як це передбачається ст. 331 Цивільного кодексу України.
Стверджує, що незважаючи на те, що вказаний житловий будинок у 2006 році було подаровано гр. ОСОБА_2, відповідачем №1 по справі продовжується проведення будівельних робіт з будівництва житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 з порушенням вимог чинного законодавства.
Апелянт посилається на те, що законодавство не передбачає при визнанні права власності на незавершене будівництво, права на продовження порушення, яке полягає у продовженні будівництва з недотриманням державних будівельних норм та правил, а також не звільняє від обов'язку особу, яка провела таке будівництво привести самочинне будівництво до вимог діючих державних будівельних норм та усунення порушень прав третіх осіб.
Звертає увагу на те, що відповідачем не представлено заключення ліцензованих проектних чи експертних установ, які б спростовували факт відповідності збудованого об'єкта державним будівельним нормам.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило а тому, суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що згідно п.1 рішення виконавчого комітету Бережанської міської ради № 57 від 29.03.2005 року ОСОБА_1 надано дозвіл на реконструкцію та добудову незавершеного будівництвом господарського будинку під двоповерховий житловий будинок, що по АДРЕСА_1. Підпунктом 1.1 вказаного рішення вказано, що до виконання будівельних робіт приступити після виготовлення проектно-технічної документації та погодження її у встановленому законодавством порядку.
Згідно рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 20 лютого 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Бережанського міжрайонного БТІ про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва визнано за ОСОБА_1 право власності на незавершений будівництвом житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Згідно оцінюючого акту Бережанського міжрайонного БТІ готовність житлового будинку, спорудженого позивачем, станом на 10.01.2006 року становить 71%, тобто та частина робіт, яка ще залишається не виконаною відповідно до проекту, є незначною.
У травні 2006 року зазначений незавершений будівництвом об'єкт нерухомого майна на підставі договору дарування, зареєстрованого за №1705, ОСОБА_1 був подарований ОСОБА_2, який згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13.06.2006 року є власником вказаного будинку. Виготовлено технічний паспорт на житловий будинок. На підставі рішення Бережанської міської ради від 18.03.2010 року №1000 ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №066353 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
28 вересня 2010 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області складено протокол №64-01/10 про адміністративне правопорушення за ст.97 Кодексу України про адміністративні правопорушення, із змісту якого видно, що в порушенням ст.29 Закону України «Про планування і забудову територій», без дозволу інспекції на виконання будівельних робіт, без відповідної погодженої проектної документації, ОСОБА_1 самовільно проведено будівельні роботи з будівництва житлового будинку. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.97 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.
Згідно експертного висновку державного пожежного нагляду №108 від 7 жовтня 2010 року встановлено, що проведеною експертизою правильності і повноти виконання протипожежних вимог діючих нормативних актів у проектно-кошторисній документації (69-2005) порушень вимог пожежної безпеки не виявлено.
У представленій на розгляд проектній документації (69-2005), яка отримала позитивний експертний висновок від 07.10.2010 року №108, передбачалося будівництво в межах існуючих фундаментів господарської будівлі, що не суперечить вимогам примітки 7 таблиці 1 Додатку 3.1. ДБН 360-92**.
Приміткою 7 таблиці 1 Додатку 3.1. ДБН 360-92** визначено, що часткова реконструкція житлових будинків господарських споруд на окремих садибних ділянках, які побудовані за раніше чинними нормативами, допускається за погодженням з місцевими органами архітектури і містобудування, державного пожежного та санітарного нагляду. Тобто, у разі здійснення реконструкції будинку відповідно до проектної документації (69-2005), яка отримала позитивний експертний висновок державного пожежного нагляду від 07.10.10 р. №108, вказане будівництво не порушує вимог таблиці 1 додатку 3.1. Додатку 3.1 ДБН 360-92**.
До матеріалів справи долучено Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САЕ №590256 від 10 грудня 2012 року, а саме на житловий будинок який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Видано витяг про державну реєстрацію прав від 18 грудня 2012 року.
Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що факт відсутності у відповідачів дозволу на виконання будівельних робіт автоматично не підтверджує здійснення будівництва з істотним порушенням будівельних норм і правил та істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб.
Позивачем не надано достатніх і допустимих доказів, які б обґрунтовували істотне відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил при здійсненні реконструкції та добудови незавершеного будівництвом господарського будинку під двоповерховий житловий будинок по АДРЕСА_1, в зв'язку з чим у задоволенні заявлених позовних вимог правомірно судом відмовлено.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.195, п.п.1,2 ч.1 ст.197, ст.ст. 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року у справі №2а-3964/10/1970 за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Бережанська міська рада про зобов'язання вчинити певні дії - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Р.Б. Хобор
Р.П. Сеник