10 вересня 2014 року м. Київ В/800/4049/14
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Головуючого судді Єрьоміна А.В.,
суддів Зайця В.С.,
Кравцова О.В.,
Стрелець Т.Г.,
Цуркана М.І.,
здійснивши розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 19 лютого 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ" до Київської регіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві, третя особа - Державна казначейська служба України про визнання дій протиправними,-
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2011 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Київської регіональної митниці Міндоходів щодо ненадання Головному управлінню Державного казначейства у м. Києві висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "АДМ" помилково сплачених до бюджету митних та інших платежів у розмірі 144 621 гривні 29 копійок; стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Держаного казначейства України у м. Києві на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ", помилково сплачені до бюджету митні та інші платежі у розмірі 144 621 гривні 29 копійок , в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю «АДМ» звернулось до суду із заявою про перегляд Верховним Судом України наведеного рішення касаційного суду.
Згідно статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 КАС України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Відповідно приписів статті 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Як на підставу здійснення перегляду, заявник посилається на неоднакове застосування судами касаційних інстанцій положень Митного кодексу України та Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618.
В обґрунтування своїх вимог додає копію постанови Вищого адміністративного суду України від 26 червня 2014 року №К/800/19327/14 у якому, на його думку, згадані норми права застосовано інакше, ніж у даній справі.
Між тим, відповідно до положень статті 237 КАС України, заява про перегляд судового рішення може бути подана виключно за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень, спірні питання виникли у подібних правовідносинах. Зокрема, така складова як подібність правовідносин, означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, як то об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (наприклад часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). У той же час, зміст правовідносин визначається обставинами кожної конкретної справи.
Зі змісту рішень судів касаційної інстанції, наведених заявником як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права, вбачається, що зміст правовідносин, які у них розглядалися, відмінний від того, який є у даній справі.
Приписи статті 237 КАС України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень саме у подібних правовідносинах.
У той же час, як вбачається зі змісту поданої заяви та доданих як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права рішень Вищого адміністративного суду України, неоднакове застосування судами норм матеріального права у подібних правовідносинах відсутнє.
Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.
Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у допуску до провадження у Верховному Суді України справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ" до Київської регіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві, третя особа- Державна казначейська служба України про визнання дій протиправними.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: