Справа № 359/7561/14-к
Провадження №1-КП/359/355/2014
15 вересня 2014 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
за участю прокурора ОСОБА_2 ,
за участю потерпілої ОСОБА_3 ,
за участю обвинуваченого ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванівка Білоцерківського району Київської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, працюючого заступником головного енергетика в ДП "Антонов", одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом, допустив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесне ушкодження, за таких обставин.
12.07.2014 року близько 09 год. водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки "ЗАЗ 110308", державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині вул. Київський шлях в м. Бориспіль Київської обл., в напрямку м. Харків. Під час руху, ОСОБА_4 проявив злочинну недбалість, не діяв таким чином, щоб не загрожувати життю та здоров'ю громадян, чим порушив вимоги п. 1.5 Правил дорожнього руху України.
В порушення вимог п. п. 2.3 б), 18.4 ПДР України, ОСОБА_4 проявив неуважність та безпечність, та під час руху, при зупинці транспортного засобу, який рухався попереду нього в попутному напрямку, перед нерегульованим пішохідним переходом, не зменшив швидкість руху і не зупинився, щоб переконатися, що на пішохідному переході не має пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. В наслідок чого виїхав на пішохідний перехід, де допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , яка переходила проїзну частину зліва на право відносно руху автомобіля.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_3 , згідно висновку експерта № 111д від 17.07.2014 р., отримала тілесне ушкодження, у вигляді перелому акроміального кінця лівої ключиці, які за своїм характером тягнуть тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 день, і за цією ознакою відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Таким чином, порушення водієм ОСОБА_4 вищевказаних пунктів Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р. та введених в дію 01.01.2002 р., перебуває в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали - спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3 .
ОСОБА_4 визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений показав, що 12.07.2014 року близько 09 год. водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки "ЗАЗ 110308", державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул. Київський шлях в м. Бориспіль Київської обл., в напрямку м. Харків, та не діяв таким чином, щоб не загрожувати життю та здоров'ю громадян, проявивши неуважність, неправильно оцінивши дорожню обстановку, що склалась. Під час руху, при зупинці транспортного засобу, який рухався попереду нього в попутному напрямку, перед нерегульованим пішохідним переходом, він не зменшив швидкість руху і не зупинився, щоб переконатися, що на пішохідному переході не має пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. В результатів чого виїхав на пішохідний перехід, де допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , яка переходила проїзну частину зліва на право відносно руху автомобіля.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні також зазначив, що він примирився з потерпілою та завдані їй збитки повністю відшкодував та щиро покаявшись в скоєному злочині, заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності.
У зв'язку з тим, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження не оспорювали фактичні обставини вчинення злочину, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин та обмежується допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу. Судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.
При цьому розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведена.
Його дії кваліфікуються:
- за ч.1 ст.286 КК України, як порушення під час керування транспортним засобом правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Таку кваліфікацію дій ОСОБА_4 суд вважає правильною.
Адже обвинувачений під час керування автомобілем, не діяв таким чином, щоб не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків, допустив бездіяльність, яка полягає у тому, що він проявив неуважність, не оцінив дорожню обстановку, та під час руху, при зупинці транспортного засобу, який рухався попереду нього в попутному напрямку, перед нерегульованим пішохідним переходом, не зменшив швидкість руху і не зупинився, для того щоб переконатися, що на пішохідному переході не має пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. Така бездіяльність заборонена ПДР України. Її допущення потягло за собою виїзд автомобіля на пішохідний перехід та наїзд на пішохода ОСОБА_3 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпіла зазнали середньої тяжкості тілесні ушкодження. Додаткові обставини, які сприяли настанню такого наслідку, не встановлені. Тому між бездіяльністю обвинуваченого та тілесними ушкодженнями ОСОБА_3 існує безпосередній причинно-наслідковий зв'язок. Обвинувачений не передбачав можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх діянь, хоча повинен був і міг їх передбачити. Це свідчить про наявність в його діяннях злочинної недбалості. Вчинене кримінальне правопорушення є закінченим.
Однак суд вважає, що ОСОБА_4 не може бути засуджений:
- за ч.1 ст.286 КК України, за порушення під час керування транспортним засобом правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Встановлено, що ОСОБА_4 раніше не судимий. Вчинене ним кримінальне правопорушення є необережним та передбачає покарання у виді обмеженням волі на строк до трьох років. За цією ознакою воно відноситься до кримінальних правопорушень середньої тяжкості. Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 показав, що примирився з потерпілою. З розписки, складеною потерпілою, вбачається, що ОСОБА_4 відшкодував її моральну та матеріальну шкоду в повному обсязі, і вона не має до обвинуваченого жодних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
З огляду на ці обставини суд дійшов до переконання, що ОСОБА_4 допустимо звільнити від кримінальної відповідальності, кримінальне провадження належить закрити.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КПК України залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Враховуючи, що судом прийнято рішення про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, підстав для їх стягнення немає, та процесуальні витрати в сумі 491 гривня 40 копійок.(а.с.47) слід покласти на державу.
Речовий доказ - транспортний засіб, автомобіль марки "ЗАЗ 110308", державний номерний знак НОМЕР_1 , належить залишити у володінні обвинуваченого.
Керуючись ч. 9 ст. 100, ч. 2 ст.122, ч. 2 ст. 124, ч. 4 ст. 286 ,ч. 3 ст. 349, ч. 2 ст.369, ст. 370, ч. 3 ст. 371, ст. 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, ст. ст. 12, 46, ч. 1 ст. 286 КК України суд -
ухвалив:
ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з примиренням з потерпілою.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрити.
Речовий доказ - транспортний засіб, автомобіль марки "ЗАЗ 110308", державний номерний знак НОМЕР_1 , залишити у володінні ОСОБА_4 .
Процесуальні витрати в сумі 491 гривня 40 копійок покласти на державу.
Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_1