Справа № 161/5560/14-ц
Провадження № 2/161/2102/14
08 вересня 2014 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого -судді Пахолюка А.М.
при секретарі - Шандерик В.В.,
з участю:
позивача - ОСОБА_1,
відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4,
представника третьої особи - Шульгана Ф.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про вселення, встановлення порядку користування житловим приміщенням та зобов?язання не чинити перешкод у користуванні майном, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - орган опіки та піклування Луцької міської ради,-
ОСОБА_1, звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про вселення, встановлення порядку користування житловим приміщенням та зобов?язання не чинити перешкод у користуванні майном, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - орган опіки та піклування Луцької міської ради.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона та відповідач ОСОБА_2 являються співвласниками квартири АДРЕСА_1. В даному житлі проживає відповідач ОСОБА_3 разом із неповнолітнім сином. Відповідачі чинять їй перешкоди у проживанні та користуванні квартирою, оскільки, в квартирі без її згоди замінено замки.
На підставі наведеного просить суд, вселити її у спірну квартиру, зобов?язати відповідачів не чинити їй перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1. Просить також встановити порядок користування зазначеною квартирою, виділивши у її користування кімнату житловою площею - 13,5 кв.м. та балкон площею 0,9 кв.м., а відповідачам - кімнату площею 19,9 кв.м., підсобні приміщення - кухню, вбиральню, ванну кімнату, коридор - залишити у спільному користуванні сторін.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених в позовній заяві. Просила суд позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала за безпідставністю. Просила суд відмовити в його задоволенні.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4, кожен зокрема, позов визнали частково в частині позовних вимог про вселення та зобов?зання не чинити перешкоди в користуванні квартирою. В решті вимог просили суд відмовити в задоволенні позову за безпідставністю вимог.
Представник третьої особи Шульган Ф.П. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, суду пояснив, що задоволення позовних вимог в даному випадку призведе до порушення нормальних умов проживання неповнолітньої дитини, так як між сторонами склалися вкрай неприязні стосунки.
Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Згідно ч.1, 2 ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 разом із своєю неповнолітньою дитиною ОСОБА_6 з 07.11.2008 року зареєстровані та проживають у двохкімнатній квартирі АДРЕСА_1 (а.с.47-50).
В подальшому згідно рішення Луцького міськрайонного суду від 05.11.2013 року, що набрало законної сили, за позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було визнано право власності на вказану квартиру, як спільне майно подружжя, по ? частині майна за кожним. ОСОБА_1 виділено в натурі житлову кімнату площею 13,5 кв.м. та балкон площею 0,9 кв.м., ОСОБА_3 - житлову кімнату площею 19,9 кв.м. (а.с.5-14).
В подальшому сторони зареєстрували своє право власності на зазначену квартиру (а.с.78-80).
Таким чином, згідно положень ст. 358 ЦК України позивач, як співвласник квартири, має право користуватися зазначеним житлом для своїх потреб.
Із матеріалів справи та пояснень позивача та відповідачів, вбачається, що сторони знаходяться в неприязних стосунках між собою і відповідачами чиняться перешкоди позивачу у користуванні та проживанні у спірній квартирі, з приводу чого ОСОБА_1 неодноразово зверталася до Луцького МВ УМВС (а.с.16, 67-72, 81).
Враховуючи ту обставину, що сторони в даний момент перебувають між собою в неприязних стосунках та позивач не може користуватись спірною квартирою, оскільки, відповідачі чинять їй перешкоди, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити - вселити позивача у спірне житло та зобов'язати відповідачів не чинити ОСОБА_1 перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1.
Крім того, частково підлягає до задоволення вимога позивача про встановлення порядку користування спірною квартирою, зокрема, вказані у технічному паспорті кухню, вбиральню (сполучену), коридор, вбудовану шафу слід залишити у спільному користуванні співвласників квартири. В решті вимог ОСОБА_1 про встановлення порядку користування житловими кімнатами слід відмовити, так як, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як співвласникам майна, судовим рішення виділено в натурі ці житлові кімнати саме у такому варіанті, як просить позивач.
Доводи представника третьої особи про порушення прав неповнолітньої дитини при задоволенні даного позову суд вважає безпідставними, так як, позивач, як власник майна, в силу вимог закону має право на використання спірного житла, незалежно від того, чи проживають в квартирі інші особи.
Керуючись ст.ст. 3, 8, 10, 14, 15, 30, 60, 61, 62, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 358, 382, 391 Цивільного кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Вселити ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1.
Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, а саме: кухню, вбиральню (сполучену), коридор, вбудовану шафу - залишити у спільному користуванні співвласників квартири та осіб, які мають право на користування житлом.
Зобов?язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1.
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 609 (шістсот дев?ять) грн. судового збору, по 304 (триста чотири) грн.. 50 коп. з кожного.
В решті вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк