Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
133 м. м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600
Справа № 541/2326/14-к
№ провадження 1-кп/541/148/2014
12 вересня 2014 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурорів: ОСОБА_3 ,
потерпілих: ОСОБА_4 та ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Миргороді кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрія Кіровоградської області, українця, громадянина України, з освіта 9 класів середньої школи, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 10.04.2003 року Олександрійським міськрайонним судом за ст. 185 ч. 3 КК України із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням на 2 роки; 25.04.2005 року Олександрійським міськрайонним судом за ст.ст. 185 ч. 3, 304 КК України із застосуванням ст. 70, 71 КК України до 3 років, 6 місяців позбавлення волі; 21.07.2008 року Олександрійським міськрайонним судом за ст. 309 ч. 1, 186 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 5 доків, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого без реєстрації в АДРЕСА_2 ,
у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК України, -
У червні 2014 року, точної дати не встановлено, в м. Миргород, ОСОБА_6 , перебуваючи у помешканні ОСОБА_7 по АДРЕСА_3 , маючи намір та бажання на заволодіння чужим майном шляхом обману, переслідуючи ціль незаконного збагачення, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, тобто діючи повторно, під час спільного розпивання спиртних напоїв, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, шляхом обману схилив ОСОБА_8 до передачі йому велосипеда «Україна», на якому він прибув до ОСОБА_7 , щоб у подальшому ним заволодіти. ОСОБА_8 погодився та передав ОСОБА_6 велосипед «Україна», який йому дав у тимчасове користування його власник ОСОБА_5 , вартість якого відповідно до висновку судово- товарознавчої експертизи № 370 від 13.08.2014 року складає 228 грн. У подальшому ОСОБА_6 на вказаному велосипеді із місця вчинення злочину зник маючи на меті не його повернення, а обернення його на свою користь, чим довів свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману до кінця, завдавши потерпілому ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 228 грн..
Такі дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману вчиненому повторно (шахрайство).
Крім того, 11 липня 2014 року, близько 20 год. 30 хв, в м. Миргород, ОСОБА_6 , перебуваючи у під'їзді будинку по АДРЕСА_4 , помітив велосипед «Україна», який належить ОСОБА_4 , та був не примкнутий. Тут, ОСОБА_6 , переслідуючи ціль незаконного збагачення, маючи на меті викрадення даного велосипеда, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, тобто діючи повторно, на ґрунті раптово виниклого умислу, користуючись відсутністю власника та сторонніх осіб тобто діючи таємно, шляхом вільного доступу, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, викрав даний велосипед, вартість якого відповідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 344 від 29.07. 2014 року складає 162 грн. 50 коп., поїхавши на ньому з місця викрадення та розпорядився викраденим велосипедом «Україна» на власний розсуд, чим довів свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна до кінця, завдавши потерпілому ОСОБА_4 матеріальних збитків на суму 162 грн. 50 коп.
Такі дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно.
28 серпня 2014 року між ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_5 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України.
Згідно даної угоди ОСОБА_6 та ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 2 ст.190 КК України, розміру майнової шкоди, спричиненої потерпілому, в розмірі 228 грн., яка на день підписання угоди відшкодована підозрюваним потерпілому в повному обсязі, та покарання, яке повинен понести обвинувачений у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
28 серпня 2014 року між ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_4 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст.471 КПК України.
Згідно даної угоди обвинувачений та потерпілий дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 2 ст.185 КК України, розміру майнової шкоди, спричиненої потерпілому, в сумі 162 грн. 50 коп., яка на день підписання угоди відшкодована підозрюваним потерпілому в повному обсязі, та покарання, яке повинен понести ОСОБА_6 у вигляді обмеження волі строком на 2 роки із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладенням обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Відповідно п.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено в судовому засіданні, що дії ОСОБА_6 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України та ч. 2 ст.185 КК України, що, згідно з положеннями ст. 12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості. Обвинувачений свою вину у скоєнні вказаних злочинів визнає. Встановлено, що укладення угоди між потерпілими та ОСОБА_6 про примирення є добровільним. Зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Потерпілі також розуміють наслідки затвердження угод, визначені ст. 473 КПК України.
Суд переконався, що укладення угод сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угод про примирення між потерпілими та обвинуваченим і призначення йому узгодженої сторонами міри покарання.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.373, ст.374 та ст.475 КПК України,-
Затвердити угоду від 28 серпня 2014 року про примирення між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
Затвердити угоду від 28 серпня 2014 року про примирення між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 190 та ч.2 ст.185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання:
- по ст. 190 ч. 2 КК України - штраф 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень;
- по ст. 185 ч. 2 КК України - 2 (два) роки обмеження волі.
За сукупністю злочинів, у відповідності із ч.1 ст.70 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 2 (два) роки обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
Речові докази по справі: два велосипеда «Україна», які перебувають на зберіганні у потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити потерпілим та дозволити їм розпоряджатись на власний розсуд.
Стягнути з ОСОБА_6 393 грн. 12 коп. на користь держави витрати на залучення експертів для проведення експертиз.
Вирок може бути оскаржений через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
Головуючий ОСОБА_1