Справа № 534/1705/14-а
2-а/534/234/14
22 липня 2014 року Комсомольський міський суд
Полтавської області
в складі : головуючого судді Таранкової І.М.
при секретарі Хорошун О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Комсомольську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Кобеляцького взводу № 2 ДПС ДАІ УМВС України у Полтавській області Шевели Володимира Олексійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС Кобеляцького взводу № 2 ДПС ДАІ УМВС України у Полтавській області Шевели Володимира Олексійовича про скасування постанови серії ПС1 № 066210 від 15.06.2014 року по справі про адміністративне правопорушення.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що постановою від 15.06.2014 серії ПС1 № 066210 на нього був накладений штраф за перевищення швидкості за ст. 122 ч. 1 КУпАП в розмірі 300 грн., але адміністративне правопорушення він не скоював, оскільки рухався зі швидкістю близько 55-60 км/год.
Позивач в судове засідання не з»явився. Надіслав до суду заяву, в якій просив справу розглянути в його відсутність за наявними доказами. Позов підтримав повністю.
Відповідач в судове засідання не з»явився. Направив до суду заперечення, в яких позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на те, що швидкість вимірювалась приладом «Візир» № 0812426, який має функцію -фото та -відео фіксації. Порушник був зупинений за перевищення швидкості в населеному пункті, рухався зі швидкістю 90 км/год. На місці порушник все заперечував, посилаючись на покази спідометру автомобіля. Спідометр є приладом, який не проходить регулярної повірки в органах держстандарту, тому показання є недостовірними.
Дослідивши докази, надані сторонами на підтвердження своїх позовних вимог та заперечень, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення частково.
Судом встановлено, що згідно постанови серії ПС1 № 066210 від 15.06.2014 року ОСОБА_1 визнано винним та притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн. за те, що 15.06.2014 року він перевищив швидкість в населеному пункті та рухався зі швидкістю 90 км/год. Швидкість вимірювалась приладом «Візир» № 0812426.
Згідно ст. 14-1 КУпАП, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кіно- зйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення фіксація факту правопорушення здійснювалась за допомогою приладу «Візир» № 0812426, який не відповідає вимогам ст. 14-1 КУпАП.
Відповідач не надав будь-яких доказів на підтвердження достовірності отриманих вимірювальних даних за допомогою приладу «Візир» № 0812426.
Суд не приймає до уваги як доказ диск з відеозаписом, доданий відповідачем до заперечень на позов, оскільки він неоформлений належним чином і в протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє посилання , що до протоколу додається диск DVD.
Суд вважає, що вина ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, не доведена, а постанова про накладення адмінстягнення є незаконною та підлягає скасуванню.
Суд вважає, що позовні вимоги в частині закриття провадження по справі не підлягають до задоволення, оскільки ст.162 КАС України не передбачає таких повноважень суду при вирішенні справи в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного та керуючись ст. 100, 102, 162-163 КАС України,
постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати незаконною та скасувати постанову серії ПС1 № 066210 від 15.06.2014 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 122 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 300 грн.
В задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя підпис І. М. Таранкова
З оригіналом вірно :
Суддя І. М. Таранкова