Справа № 373/4/14-ц
Іменем України
12 вересня 2014 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Овдієнко К.М.
при секретарі Домантович О.П.
з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Петруні А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі-Хмельницькому
заяву позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідача - Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася 29.08.2014 р. до суду із заявою, в якій просить стягнути з НІЕЗ "Переяслав" на її користь середній заробіток за час затримки виконання рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду у справі № 373/4/14-ц в частині поновлення її на роботі за період з 25.02.2014 року по 04.06.2014 року в розмірі 17512 грн., виходячи з середньоденного заробітку 175,12 грн. за 100 календарних днів.
В обґрунтування вимог посилається на те, що не зважаючи на допущення судом до негайного виконання цього рішення в частині поновлення її на роботі та стягнення з відповідача заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць, відповідач до роботи її не допустив. Наказ про поновлення її на роботі відповідач видав лише після розгляду справи апеляційним судом - 05 червня 2014 року.
В судовому засіданні позивачка та її представник заявника ОСОБА_2 вимоги підтримали.
Представник відповідача Петруня А.П. заперечує проти вимог ОСОБА_1, посилаючись на те, що середній заробіток за час затримки виконання рішення їй виплачено добровільно у повному обсязі.
Судом встановлено, що 24.02.2014 р. Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд частково задовольнив позов ОСОБА_1 до Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав", третя особа ОСОБА_5, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, визнавши незаконним та скасувавши наказ Генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" ОСОБА_5 від 09.12.2013 р. № 124-ОС «Про звільнення ОСОБА_1». ОСОБА_1 поновлено на посаді молодшого наукового співробітника науково-дослідного відділу Музею хліба Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" з 11.12.2013 року. З НІЕЗ «Переяслав» стягнуто на користь ОСОБА_1 середній заробіток за вимушений прогул за період з 11.12.2013 р. по 24.02.2014 р., з урахуванням одержаної нею вихідної допомоги при звільненні, в розмірі 7894 грн. 09 коп. В частині поновлення заявниці на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць рішення підлягало негайному виконанню. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 02 червня 2014 року рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди скасоване та ухвалене в цій частині нове рішення про стягнення з НІЕЗ «Переяслав» на користь ОСОБА_1 1000 грн. в якості відшкодування спричиненої моральної шкоди. В решті рішення суду першої інстанції залишене без змін.
Наказом в.о. генерального директора НІЕЗ «Переяслав» від 05 червня 2014 року № 72-ОС ОСОБА_1 поновлена на посаді молодшого наукового співробітника науково-дослідного сектору Музею історії лісового господарства Середньої Наддніпрянщини науково-дослідного філіалу Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини НІЕЗ «Переяслав» з 11 грудня 2013 року, її допущено до виконання обов»язків з 05.06.2014 року та, за її заявою, переміщено у науково-дослідний відділ Музею хліба НІЕЗ «Переяслав» з 05.06.2014 р. до внесення змін у штатний розпис.
Таким чином вбачається, що рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі не виконувалося генеральним директором НІЕЗ «Переяслав» з 25.02.2014 р. по 04.06.2014 р. включно.
Відповідно до ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Наказом В.о. генерального директора НІЕЗ «Переяслав» Г.А. Ступак від 18.08.2014 р. № 119-ОС вирішено виплатити ОСОБА_1: середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11.12.2013 по 24.02.2014 в розмірі 7894, 09 грн.; середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.02.2014 по 04.06.2014 включно; 1000 грн. моральної шкоди.
Згідно з відомостями про виплату грошей № 346 та № 368 за серпень 2014 року ОСОБА_1 виплачено 23567,72 грн. (1800+21767,72).
З розрахункового листа до відомості № 368 за період з 28.08.2014 по 01.09.2014 вбачається, що нарахування проведене, в тому числі, і за період затримки виконання судового рішення.
З наданих відповідачем довідок вбачається, що позивачці нараховані кошти за вказаний період за 66 робочих днів та виплачено після відрахування податків 10027,13 грн.
Рішенням суду встановлено, що середньоденний заробіток ОСОБА_1 за жовтень-листопад 2013 р. після відрахування з нього податків та зборів становить 175 грн.12 коп.
Перевіряючи правильність нарахування, суд виходив з того, що виконання рішення суду затримувалося впродовж 66 робочих днів.
Виходячи з розміру середньоденного заробітку після відрахувань податків і зборів 175,12 грн., розмір середнього заробітку за затримку виконання рішення суду становить 11557,92 грн. (175,12х66). Вказана сума належить до видачі ОСОБА_1 без відрахування з неї податків і зборів.
Приймаючи до уваги виплачену позивачці суму коштів за цей період, суд дійшов до висновку про часткове задоволення її вимог - в частині недоплаченого їй середнього заробітку у розмірі 1530,79 грн.( 11557,92-10027,13).
Вимоги позивачки про виплату їй середнього заробітку і за неробочі дні суд вважає безпідставними, оскільки сума одноденного заробітку вираховувалася виходячи з кількості робочих, а не календарних днів. Аналогічний розрахунок проводився судом і при нарахуванні середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
На підставі ст.ст. 236,238 КЗпП України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов»язати Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав" виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму середнього заробітку за час затримки виконання рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 24.02.2014 року про поновлення її на роботі в розмірі 1530 (одна тисяча п»ятсот тридцять) грн.79 коп. без відрахування з неї податків і зборів.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд протягом п"яти днів з дня її проголошення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні - протягом п"яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано в установлений строк.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий суддя