Справа № 683/327/14-к
1-кп/683/70/2014
08 квітня 2014 року Старокостянтинівський районний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченої ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Старокостянтинові справу про обвинувачення:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в с.Звижень Бродівського району Львівської області, українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не одруженої, інваліда 2-ї групи, прож: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
в скоєнні злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України,
26 жовтня 2013 року близько 16 год. 40 хв. між обвинуваченою ОСОБА_6 та її колишнім чоловіком - потерпілим ОСОБА_4 , який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, з ініціативи останнього, в приміщенні кухні їх будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 , виникла сварка, під час якої обвинувачена умисно ударила потерпілого кухонним ножем в область живота, внаслідок чого заподіяла тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини в області правого підребер'я, пошкодження чепця, гематоми в області попереково-ободкової кишки, гемоперітоніуму.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 вину визнала і підтвердила, що увечері 26 жовтня 2013 року вона під час сварки з чоловіком, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, ударила його ножем в область живота.
Незалежно від показань обвинуваченої ОСОБА_6 , її винність у вчиненні зазначеного злочину підтверджується наступними доказами.
Так, за твердженням потерпілого ОСОБА_4 , із-за того, що він прийшов додому в нетверезому стані між ним та обвинуваченою виникла сварки, під час якої вона ударила його ножем в живіт.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №223 від 13 грудня 2013 року у потерпілого ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини в області правого підребір'я, пошкодження чепця, гематоми в області попереково-ободкової кишки, гемоперітоніуму, які могли виникнути від дії - удару гострого колюче-ріжучого предмету, яким могло бути лезо ножа, і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
Згідно акта амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 12 від 17 січня 2014 року ОСОБА_6 хронічно протікаючим душевним захворюванням, недоумством на період інкримінованого їй злочину не страждала, не страждає таким і на теперішній час, а виявляла та виявляє розлад адаптації у вигляді пролонгованої депресивної реакції, а тому могла розуміти значення своїх дій та керувати ними і на теперішній час. ОСОБА_6 в період вчинення злочину в стані тимчасового розладу душевної діяльності та в стані фізіологічного афекту не знаходилась.
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_6 в умисному заподіянні потерпілому тяжких тілесних ушкоджень доведена, тому її дії за ч.1 ст.121 КК України кваліфіковані вірно.
Обираючи покарання обвинуваченій ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої, зокрема, що вона раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, по місцю проживання характеризується позитивно, є інвалідом 2-ї групи, перебуває на обліку в онкодиспансері з приводу онкологічного захворювання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_6 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність у неї онкологічного захворювання та 2-ї групи інвалідності.
Обставин, що обтяжують її покарання у справі не встановлено.
Також при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_6 суд враховує неправомірну поведінку потерпілого та його просьбу не притягувати обвинувачену до кримінальної відповідальності.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_6 може бути без ізоляції від суспільства і рахує за можливе звільнити її від відбування покарання з випробуванням.
Суд вважає за можливе з урахування пом'якшуючих покарання обставин, зокрема: щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, наявності у обвинуваченої онкологічного захворювання та 2-ї групи інвалідності, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та особи обвинуваченої, відповідно до вимог ст.69 КК України призначити покарання нижче від найнижчої межі встановленої в санкції ч.1 ст.121 КК України.
Позов Старокостянтинівського міжрайонного прокурора заявлений на підставі ст. 1206 ЦК України в інтересах управління фінансів Старокостянтинівської районної державної адміністрації до ОСОБА_6 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, призначивши покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з іспитовим строком один рік.
Згідно ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і періодично з'являтись до них для реєстрації.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню - домашній арешт.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь управління фінансів Старокостянтинівської районної державної адміністрації (р/р 35414017001461 в ГУДКСУ в Хмельницькій області МФО 815013, код ЄДРПОУ 02004479) 1937 грн.62 коп.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в розмірі 352 грн. 08 коп.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Старокостянтинівський райсуд.
Суддя