Справа № 602/1171/13-ц
Провадження № 2/602/6/2014
"16" червня 2014 р.
Лановецький районний суд Тернопільської області
в складі:головуючого судді Сенюх М. З.
при секретарі Головатюк О.І.
з участю представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ланівці справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Лановецький РВ УМВСУ в Тернопільській області (підрозділ громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб) про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням -
Позивач ОСОБА_2 звернулася до Лановецького районного суду з позовною заявою, в якій просить визнати відповідача ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 та зобов'язати Лановецький РВ УМВС України в Тернопільській області в особі підрозділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб зняти ОСОБА_3 з реєстраційного обліку в даній квартирі. Свої вимоги мотивує тим, що вона є власником квартири, яку придбала 13 жовтня 2004 року відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Лановецького районного нотаріального округу. В даній квартирі зареєстровані її син ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_3 Після розірвання шлюбу 20 вересня 2012 року відповідач у квартирі не проживає, не сплачує комунальні послуги, створив нову сім'ю і змінив місце проживання. В добровільному порядку відповідач відмовляється знятися з реєстраційного обліку, реєстрація відповідача в квартирі створює перешкоди вільно володіти і розпоряджатися належною позивачці власністю, а тому вона звернулась з позовом про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, хоча згідно ст.74 ЦПК України про день, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Представник позивачки ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду від нього поступила заява про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, з постановленням заочного рішення згідний.
Будучи допитаним в попередньому засідання представник позивачки позовні вимоги ОСОБА_2 підтримав, просить їх задовольнити, посилаючись на мотиви, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов ОСОБА_2 не визнав, вважає його безпідставним, вказуючи, що відповідач ОСОБА_3 є співвласником спірної квартири і не може бути визнаний таким, що втратив право користування своєю власністю.
Крім того, вказує представник відповідача, позивач в позовній заяві посилається на ч.2 ст.107 ЖК України, яка стосується розірвання договору найму жилого приміщення наймачем, а не власника житла.
Будучи допитаним у судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав та пояснив суду про те, що спірна квартира придбана в період перебування в шлюбі з позивачкою, за спільні кошти, в квартирі знаходяться його особисті речі, він сплачує комунальні послуги.
Представник третьої особи - Лановецького РВ УМВСУ в Тернопільській області (підрозділ громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб) в судове засідання не з'явився, заперечень не направив.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши здобуті під час судового засідання докази, з'ясував наступні обставини.
Згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Лановецького районного нотаріального округу 13 жовтня 2004 року, ОСОБА_2 придбала квартиру АДРЕСА_1.
Рішенням Лановецького районного суду від 20 вересня 2012 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрований 18 липня 2002 року Матвіївською сільською радою Шумського району Тернопільської області.
З будинкової книги слідує те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані в АДРЕСА_1 з 26 жовтня 2004 року і по даний час.
Враховуючи те, що шлюб між сторонами зареєстрований 18 липня 2002 року, а квартира позивачкою куплена 13 жовтня 2004 року, суд приходить до висновку, що спірна квартира придбана під час перебування сторонами в шлюбі і відповідно до вимог ст.60 СК України належить їм на праві спільної сумісної власності.
Дані обставини встановлені судом при вирішенні справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, визнання права власності на ? частину нерухомого майна. Рішенням Лановецького районного суду від 14 березня 2014 року в даній справі, яке набрало законної сили 15.04.2014 року, визнано за ОСОБА_3 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до вимог ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За змістом ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності даної особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.
За змістом ч.3 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В обґрунтування позовних вимог позивач та її представник не надали суду доказів, і їх не здобуто в судовому засіданні, про те, що відповідач ОСОБА_3 не проживає в спірній квартирі понад один рік.
Аналізуючи здобуті в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що підстав для задоволення позову про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, немає. Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником ? частини квартири АДРЕСА_1, а тому має право на свій розсуд володіти та користуватися своїм майном, підстав для припинення права власності немає.
Керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст. 319, 405 ЦК України, ст.72 ЖК України, ст.ст.10,60,212-218 ЦПК України, суд -
В позові ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1, відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: М. З. Сенюх