Справа № 199/7219/14-к
(1-кп/199/344/14)
іменем України
11 вересня 2014 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську кримінальне провадження № 12014040630000546 відносно:
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Кізел Пермської області Російської Федерації, українки, громадянки України, освіта середня технічна, одруженої, маючої на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:
1) 05.12.2005 Ленінським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 1 за ст. 309, ст.ст. 75, 76 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;
2) 19.10.2006 Ленінським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 1 ст. 309, ст.ст. 75, 76 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;
3) 11.10.2007 Ленінським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 2 ст. 307, ст. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією 1/4 майна. Звільнення: 14.03.2012 за відбуттям строку покарання;
4) 29.04.2013 Ленінським районним судом міста Дніпропетровська за ст. 395 КК України до арешту на строк 3 місяці. Покарання відбула у Дніпродзержинській ВК № 34 в період з 10.08.2013 по 09.11.2013,
яка обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
09.03.2014 близько 18:30 години ОСОБА_4 на пл. Островського в місті Дніпропетровську сіла в маршрутне таксі № 27 «пл. Островського - с. Одинківка», де побачила раніше незнайому ОСОБА_7 , яка, знаходячись на подвійному сидінні біля вікна з боку водія, розмовляла по мобільному телефону. Після закінчення розмови остання поклала свій мобільний телефон у праву кишеню куртки, одягнутої на ній. В цей момент у ОСОБА_4 виник злочинний намір на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), а саме: мобільного телефону марки «Sonу Ericsson».
Реалізуючи свій злочинний намір на крадіжку, ОСОБА_4 у вказаний час, перебуваючи в салоні маршрутного таксі № 27, сіла біля ОСОБА_7 та, коли маршрутне таксі прямувало по пр. Воронцова в місті Дніпропетровську, ОСОБА_4 звернулась до ОСОБА_7 з питанням, де знаходиться АДРЕСА_3 , на що остання відповіла, що вони під'їжджають до вул. Артельна та запропонувала ОСОБА_4 просуватись до виходу маршрутного таксі, на що остання стала щільно притискатися до ОСОБА_8 , нібито для того, щоб подивитися у вікно. В цей момент ОСОБА_4 , діючи умисно, із корисливих мотивів, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно з правої кишені куртки, одягнутої на потерпілій ОСОБА_8 , викрала належний ОСОБА_7 мобільний телефон марки «Sonу Ericsson», вартістю 559 гривень. Вийшовши на зупинці громадського транспорту на вул. Артельна в місті Дніпропетровську, ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зникла, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі 559 гривень.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, визнала в повному обсязі, заявила про щиросердне каяття у вчиненому і пояснила, що дійсно вона при вищевикладених обставинах, місці і часу, таємно викрала мобільний телефон «Sonу Ericsson» у ОСОБА_7 , який продала за 40 гривень.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_4 , суд вважає, що її вина у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами:
- протоколом огляду місця події від 10.03.2014, згідно якого встановлено і оглянуто місце злочину - зупинка громадського транспорту маршрутного максі № 27 по вул. Артельна в місті Дніпропетровську;
- протоколом огляду від 14.05.2014, згідно якого оглянуто мобільний телефон марки «Sonу Ericsson», виданий ОСОБА_9 , який був викрадений ОСОБА_4 09.03.2014 в маршрутному таксі № 27 в місті Дніпропетровську та який визнаний речовим доказом;
- квитанцією від 12.07.2008, відповідно до якої вартість мобільного телефону марки «Sonу Ericsson» складає 559 гривень;
- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 22.05.2014, згідно якого свідок ОСОБА_9 впізнав на фото під № 2 ОСОБА_4 , яка продала йому мобільний телефон марки «Sonу Ericsson».
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду.
Умисні дії обвинуваченої ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України як такі, що виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка).
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який відноситься до середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченої ОСОБА_4 , яка раніше неодноразово судима, офіційно не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є інвалідом та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на обліку у лікаря нарколога.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд визнає: її повне визнання вини; щире каяття у вчиненому; знаходження на утриманні двох малолітніх дітей; письмову заяву потерпілої ОСОБА_7 , про те, що вона не має до обвинуваченої претензій матеріального або морального характеру.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд визнає: рецидив злочинів.
З урахуванням вищевикладеного, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі.
Проте, оскільки обвинувачена ОСОБА_4 до набрання чинності Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 (в редакції від 06.05.2014), тобто до 19.04.2014, вчинила умисний злочин, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, на момент набрання чинності цим законом і на теперішній час має на утриманні двох малолітніх дітей, один із яких є інвалідом, відносно яких ОСОБА_4 не позбавлена батьківських прав, суд відповідно до ст. 86 КК України вважає за необхідне звільнити обвинувачену ОСОБА_4 від відбування покарання на підставі п. в) ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 (в редакції від 06.05.2014).
Керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватою у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.
На підставі п. в) ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 (в редакції від 06.05.2014) звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити колишній - домашній арешт.
Речовий доказ: мобільний телефон марки «Sonу Ericsson» - повернути ОСОБА_7 .
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1