28 серпня 2014 року м. Київ В/800/3767/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Кравцова О.В.,
Голяшкіна О.В.,
Єрьоміна А.В.,
Зайця В.С.,
Маслія В.І.,
розглянувши заяву Київської регіональної митниці про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво Рідерз Дайджест» до Київської регіональної митниці про скасування рішення про визначення митної вартості, -
Київська регіональна митниця звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2014 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року, позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення про визначення митної вартості товарів № 100000006/2011/211563/1 від 15 липня 2011 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2014 року рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.
У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: статей 49, 52, 54, 57, 58 Митного кодексу України щодо визначення митної вартості товару.
Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник вказує на ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 червня 2013 року у справі № К/800/4707/13, від 22 травня 2014 року у справі № К/9991/5989/11, постанову Вищого адміністративного суду України від 7 листопада 2013 року у справі № К/9991/57792/12.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), підставами для перегляду можуть бути виключно неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до статті 237 КАС України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 2 "Про судову практику застосування статей 235 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України").
Однак, як вбачається зі змісту поданих судових рішень, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд, та справи, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними.
Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, суд дійшов висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.
Керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Відмовити в допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво Рідерз Дайджест» до Київської регіональної митниці про скасування рішення про визначення митної вартості.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддіКравцов О.В. Голяшкін О.В. Єрьомін А.В. Заєць В.С. Маслій В.І.