05 серпня 2014 року м. Київ К-42888/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської регіональної митниці на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 у справі № 2а-2666/10/1070 за позовом Приватного акціонерного товариства "Альба Україна" до Київської регіональної митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення, -
У січні 2010 року Товариством до суду заявлений позов, з урахування уточнень, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення Київської регіональної митниці від 18.12.2009 № 117, яким позивачеві донараховано суму основного податкового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, у розмірі 586 018,00 грн. та фінансових санкцій - 29 300,90 грн. за порушення вимог Закону України Закону "Про митний тариф України" та Закону України "Про податок на додану вартість". Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю з боку позивача порушень вимог названого Закону.
Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено.
Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У поданих запереченнях на скаргу позивач просить її відхилити з мотивів необґрунтованості.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що фахівцями контролюючого органу проведена камеральна перевірка відповідача щодо дотримання законодавства України з питань митної справи при ввезенні товару "Реагенти діагностичні на підкладках, тест-системи для визначення вагітності ВВ-ТЕSТ" за період з 01.01.2007 по 29.10.2009, які декларувалися за кодом 3822000000 згідно з УКТЗЕД із звільненням від оподаткування ПДВ відповідно Переліку постанови КМУ від 17.12.2003 № 1949.
У ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем Закону України від 05.04.2001 № 2371-III "Про митний тариф України" та Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", яке з позиції митного органу полягає у проведенні позивачем на протязі 2007 - 2009 років митного оформлення товару за кодом 3822000000 згідно з УКТЗЕД замість 3002109900, що призвело до безпідставного застосування пільг по сплаті ПДВ та відповідно призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ на суму 586018,00 грн. З позиції митного органу на протязі періоду, який перевірявся, імпортований позивачем товар (тест-системи для визначення вагітності) не відноситься до реагентів діагностичних або лабораторних на підкладці, а являється модифікованим імунологічним продуктом, оскільки активним компонентом тесту є модифіковані імунологічні продукти, які відносяться до товарної під позиції 3002, відповідно на ці товари не поширюється дія постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 № 1949.
За підсумками вказаної перевірки складено акт від 23.11.2009 № к/36/9/100000000/22946976, який став підставою для ухвалення оспорюваного позивачем податкового повідомлення.
Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до ВМД поданих позивачем були відсутні, а тому відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених ВМД, що підтверджується завершеним митним оформленням та пропуском товару через митний кордон України.
Скасовуючи податкове повідомлення митниці, суди правильно виходили з того, що відповідно до п. 10.3 ст. 10 Закону №168/97ВР платники податку, які імпортують товари на митну територію України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митними органами.
Згідно з пп.4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, то платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями щодо звільнення позивача від сплати ПДВ, чи з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до п. 10.3 ст. 10 Закону №168/97ВР та пп. 4.2.1 п. 4.2 ст.4 Закону №2181-III Митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення підпункту "в" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181-III, дія якого не поширюється на митні органи.
Згідно ст. 313 МК класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.
Як вірно встановлено судами, під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до ВМД, у графах 31, 33 яких було текстовий опис товару та код класифікаційного групування УКТ ЗЕД, були відсутні, а тому відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених ВМД, що підтверджується завершеним митним оформленням та пропуском товару через митний кордон України.
Крім того, на підставі дослідженого Свідоцтва про державну реєстрацію Міністерства охорони здоров'я № 2851/2004, дійсного до 28.05.2009, тест-системи для визначення вагітності ВВ-ТЕSТ, що ввозилися позивачем на митну територію України, зареєстровані в Україні, дозволені для застосування в медичній практиці та відносяться до товарної позиція 3822000000, що декларувалась позивачем.
З огляду на зазначене у суду відсутні правові підстави для висновку про законність оскарженого податкового повідомлення.
За таких обставин переглянуті судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі відповідають приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Київської регіональної митниці відхилити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 у справі № 2-а-2666/10/1070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий О.В. Карась
Судді Г.К. Голубєва
А.О. Рибченко