"02" вересня 2014 р. Справа № 926/1048/14
За позовомЧернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці
до відповідачаФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
простягнення заборгованості по договору оренди - 2006,68 грн.
Суддя Швець Микола Васильович
Представники :
Від позивачаЧернушка С.І., довіреність № 1547 від 21.08.2012
Від відповідачане з'явився
ПрокурорЯрошик В.П.
Чернівецький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці звернувся із позовною заявою до суду про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості по орендній платі в сумі 2006,68 грн.
Позов мотивується тим, що згідно умов укладеного 01 листопада 2013 року між КЕВ м. Чернівці та ФОП ОСОБА_1 попереднього договору оренди нерухомого військового майна № 146/2013-п, останній прийняв за у строкове платне користування нежиле майно загальною площею 15,3 кв. м, що розташоване по АДРЕСА_1, з метою використання його під офіс та зобов'язався своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату за вищезазначене нежиле приміщення, в строки передбачені договором, однак свої зобов'язання за договором не виконав, що спричинило виникнення заборгованості.
Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання вх. № 3464 від 24.07.2014р. про припинення провадження у справі в зв'язку із сплатою відповідачем заборгованості, що підтверджується банківськими виписками від 01.07.2014р. та 16.07.2014 року.
Прокурор проти зазначеного клопотання не заперечував.
Відповідач належним чином був повідомлений про час та дату розгляду справи, проте явку свого представника в два судових засідання не забезпечив, правом наданим ст. 59 ГПК України на подання відзиву не скористався.
Згідно п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» - якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд встановив:
01.11.2013 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернівці та ФОП ОСОБА_1 було укладено попередній договір оренд № 146/2013-п нерухомого військового майна, розташованого в Чернівецькому гарнізоні за адресою: АДРЕСА_1 (далі-договір).
Пунктом 1.1 договору сторони погодили, що КЕВ м. Чернівці зобов'язується протягом 12 місяців з моменту підписання цього договору провести процедуру укладення в майбутньому Основного Договору оренди нерухомого військового майна - нежитлових вбудованих приміщень площею 15,3 кв. м в будівлі № 4 (літ. А) військового містечка № 101 (у подальшому майно), що знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
ФОП ОСОБА_1 до моменту підписання Основного договору оренди має право використовувати майно за цільовим призначенням, визначеним у п.2.1.3 (п.1.2 договору).
Вказане приміщення було передане відповідачу по акту прийому-передачі від 01.11.2013 року.
Пунктами 3.3.2 договору сторони погодили, що за використання майна орендар на підставі виставлених рахунків сплачує на розрахунковий рахунок орендодавця, за домовленістю сторін, плату в розмірі 210,92 грн. в місяць в тому числі ПДВ (базовий місяць - вересень 2013р.). Розмір орендної плати підлягає щомісячному коригуванню на індекс інфляції.
Відповідно до п. 3.3.8 договору орендар зобов'язується компенсувати кошти у розмірі частини податку на землю в сумі 8,19 грн. в місяць, пропорційно площі землі, яку займає використовуване нерухоме майно, а також прилегла до будівлі чи споруди земельна ділянка, на яку орендарю відповідно до чинного законодавства надається право користування для досягнення мети укладення договору.
Пунктом 4.1 договору визначено, що зобов'язання по сплаті, визначені пунктом 3.3.2, орендар повинен виконувати до 5 числа місяця, наступного за звітним.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що плата за використання майна перерахована несвоєчасно чи не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства за весь період заборгованості з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Так, відповідно до приписів ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За змістом ст. ст. 762, 763 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 1 ст. 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Позивач за період з листопада 2013 року по червень 2014 року (включно) виставив відповідачу рахунки за оренду приміщення на загальну суму 2006,68 грн. (у т.ч. пені - 59,68 грн.) та рахунки на компенсацію земельного податку на суму 57,33 грн. Орендар всупереч умовам договору орендну плату не вносив.
В процесі розгляду справи судом встановлено, що платежами в розмірі 1350 грн., 120 грн. та 1129,75 грн. відповідач сплатив на користь позивача заборгованість у розмірі, що становить предмет даного спору. Зазначений факт підтверджується банківськими виписками від 01.07.2014 на суму 120 грн., від 01.07.2014р. на суму 1350 грн. та від 16.07.2014р. на суму 1129,75 грн.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, прокурором подано позовну заяву до господарського суду Чернівецької області 10.07.2014р.
Таким чином, станом на момент звернення з позовом до суду, відповідачем вже було сплачено 1470 грн., які включено до заборгованості з орендної плати, що становить предмет спору, а тому позов в цій частині заявлено безпідставно.
Щодо решти частини позову - стягнення 536,68 грн. заборгованості з орендної плати, суд констатуючи добровільну сплату відповідачем на користь позивача в процесі розгляду справи зазначеної суми заборгованості, припиняє провадження у справі в цій частині, в зв'язку з відсутністю предмета спору.
Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 49 ГПК України та п. 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" - якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору (частину заборгованості відповідачем сплачено після порушення провадження у справі, а мінімальний розмір судового збору з майнових вимог становить 1827 грн.), зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.
Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 29, 49, 75, п.1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити частково.
2. В частині стягнення заборгованості в сумі 1470 грн. - відмовити.
3. В частині стягнення заборгованості в сумі 536,68 грн. - припинити провадження у справі.
4. Стягнути з активів Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; код НОМЕР_1)
- в доход державного бюджету судовий збір у сумі 1827 грн., отримувач коштів УДКСУ у м. Чернівці, код отримувача 37978173, банк отримувача ГУДКСУ у Чернівецькій області, код банку 856135, рахунок отримувача 31210206783002, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: судовий збір, господарський суд Чернівецької області, код 03500074.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
«Повне рішення складено 04.09.2014 року»
Суддя М.В. Швець