Справа № 713/1695/14-к
Провадження №1-кс/713/125/14
08.09.2014 м. Вижниця
Слідчий суддя Вижницького районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця клопотання слідчого СВ Вижницького РВ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рогатин Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з освітою незакінченою вищою, не одруженого, працюючого доглядачем музейних фондів Вижницького будинку художника, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.307 ч.2 КК України, -
Слідчий СВ Вижницького РВ ОСОБА_4 звернувся в суд з клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В клопотанні посилається на те, що 21.06.2014 року до ЄРДР за №12014260060000326 внесено відомості про те, що ОСОБА_5 на території м. Вижниця та Вижницького району займається збутом наркотичних засобів, а саме канабісу і за даним фактом розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Зазначає, що в ході досудового розслідування встановлено, що 09.08.2014 року, біля 19.30 год., в м. Вижниця по вул.. Грушевського, в ході проведення оперативної закупівлі наркотичних засобів, ОСОБА_5 незаконно, за 130,00 грн. збув ОСОБА_7 раніше придбаний ним наркотичний засіб - канабіс (марихуану висушену) вага якого в перерахунку на суху речовину, згідно висновку експертизи наркотичних засобів №462-Х від 21.08.2014 року, склала 1.479 грам.
Крім того, ОСОБА_5 , 05.09.2014 року, біля 17.00 год., в м. Вижниця, по вул. Поповича, в ході проведення оперативної закупівлі наркотичних засобів незаконно, повторно, за 20,00 грн. збув ОСОБА_7 раніше придбаний ним наркотичний засіб - канабіс (марихуану висушену), вага якого в перерахунку на суху речовину, згідно висновку експертизи наркотичних засобів №487 від 06.09.2014 року, склала 0,283 грам.
Відомості про дану подію 06.09.2014 року було внесено до ЄРДР за №120142600 60000477 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Крім того, 05.09.2014 року, під час проведення санкціонованого Вижницьким районним судом обшуку по місцю проживання ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 , було виявлено та в подальшому вилучено подрібнену речовину рослинного походження вагою біля 8 грам, пристрій для викурювання наркотичних засобів, дві частини пластикової пляшки з нашаруванням речовими бурого кольору, які останній зберігав по місцю проживання без мети збуту.
06.09.2014 року відомості про дану подію було внесено до ЄРДР за №120142600 60000478 за ст.309 ч.2 КК України.
06.09.2014 року кримінальні правопорушення внесені до ЄРДР за №120142600 60000326, 12014260060000477 та №12014260060000478 було об'єднано в одне провадження за №12014260060000326.
05.09.2014 року о 23:45 год. ОСОБА_5 в порядку ст.208 КПК України був затриманий і на даний час утримується в ІТТ при УМВС України в Чернівецькій області.
06.09.2014 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.307 ч.2 К України.
Стверджує, що підставою для внесення клопотання є наявність в діях ОСОБА_5 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст.307 ч.2 КК України. ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів і метою та підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є позбавлення підозрюваного можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки санкція статті передбачає досить суворе покарання, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (впливати на свідків), вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, а саме продовжити незаконний збут наркотичних засобів по місцю проживання, що виключає застосування навіть запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Вказане свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 підтримали клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 факту вчинення правопорушень не заперечував, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою покладався на думку суду.
Захисник ОСОБА_6 вважав за можливе застосувати запобіжний захід у виді не пов'язаного з позбавленням волі.
Заслухавши думку сторін, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор та слідчий обґрунтовують свої доводи, копії документів, суд дійшов до висновку, що клопотання є необґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.307 ч.2 КК України.
21.06.2014 року до ЄРДР за №12014260060000326 внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.307 КК України.
06.09.2014 року до ЄРДР за №12014260060000477 внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.307 КК України.
06.09.2014 року до ЄРДР за №12014260060000478 внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ст.309 ч.2 КК України.
06.09.2014 року кримінальні правопорушення внесені до ЄРДР за №12014260060000326, 12014260060000477 та №12014260060000478 об'єднано в одне провадження за №12014260060000326.
05.09.2014 року о 23:45 год. ОСОБА_5 в порядку ст.208 КПК України був затриманий і на даний час утримується в ІТТ при УМВС України в Чернівецькій області.
Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.307 ч.2 КК України та пам'ятка про процесуальні права та обов'язки вручені ОСОБА_5 06.09.2014 року о 14.45 годин.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Прокурором доведено обставини, передбачені пп.1, 2 ч.1 ст.194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_5 та наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик, передбачений ст.177 цього Кодексу, зокрема, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.
Однак прокурором не доведено обставину, передбачену п.3 ч.1 ст.194 КПК України - недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Таким чином, враховуючи, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжкого, раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання та роботи, проживає з батьком пенсіонером, однак може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, що не виключає застосування до нього інших більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з підстав недоведеності обставини, передбачених п.3 ч.1 ст.194 КПК України.
Відповідно до ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Твердження прокурора, що ОСОБА_5 підозрюється в скоєнні двох тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком понад п'ять років не є безумовною вимогою для суду, щодо обов'язкового застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по відношенню до підозрюваного.
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 , кримінального правопорушення, його вік, задовільний стан здоров'я, майновий стан, постійне місце проживання та праці, відсутність судимостей, вважаю, що у відповідності до ч.4 ст.194 КПК України щодо підозрюваного необхідно обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Підстав для застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу суд не вбачає.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.3 ст.202 КПК України, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий: 1) негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово; 2) негайно звільняється з-під варти та зобов'язується невідкладно прибути до місця свого проживання, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло в певний період доби.
Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 певні обов'язки.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.177, 178, 181, 183, 184, 192-194, 196, 202, 309, 395 КПК України, Суд, -
Клопотання слідчого СВ Вижницького РВ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 - запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 50 днів - до 28 жовтня 2014 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого СВ Вижницького РВ УМВС України в Чернівецькій області із встановленою періодичністю або за викликом у зв'язку з реалізацією завдань кримінального провадження, зокрема, для проведення процесуальних дій;
2) заборонити ОСОБА_5 :
- залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, крім періоду робочого часу, встановленого на підприємстві та часу для приходу до робочого місця та з місця роботи додому;
3) утримуватися від спілкування зі свідками по справі;
4) не відвідувати місця де здійснюється продаж алкогольних напоїв.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання ним покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
Ухвалу для виконання направити начальнику Вижницького РВ УМВС України в Чернівецькій області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Вижницького РВ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Чернівецької області протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1