Справа № 605/497/14-к
Іменем України
"14" серпня 2014 р. Підгаєцький районний суд
Тернопільської області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №605/497/14-к про обвинувачення
ОСОБА_4
18 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Харків, жителя
АДРЕСА_1 , українця, громадянина України,
із неповною вищою освітою, одруженого,
непрацюючого, раніше судимого
11.06.2009 року Козівським районним судом Тернопільської області за ч.1 ст.119 КК України до 3-х років позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.213 КК України, -
ОСОБА_4 умисно, з корисливих спонукань, з метою наживи та отримання незаконного прибутку, не маючи державної реєстрації, як суб'єкт господарювання та спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, всупереч вимогам ч.ч.1, 2 ст.4 Закону України “Про металобрухт”, п.26 ч.3 ст.9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, порушуючи порядок здійснення операцій з брухтом чорних металів, 26 червня 2014 року близько 11 години прибувши на автомобілі марки “Мерседес Бенц” державний номерний знак НОМЕР_1 в с. Сільце Підгаєцького району Тернопільської області, придбав у жителя даного села ОСОБА_5 металобрухт вагою 100 кг. за ціною 1,80 грн. за 1 кг. та 50 кг. металобрухту у жительки с. Старе Місто Підгаєцького району Тернопільської області ОСОБА_6 за цією ж ціною.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.213 КК України, тобто здійснення операцій з брухтом чорних металів без державної реєстрації та без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством.
Під час досудового розслідування 30 липня 2014 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 було укладено угоду про визнання винуватості, яку разом із обвинувальним актом направлено до суду.
Відповідно до вищезазначеної угоди про визнання винуватості ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.213 КК України, зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі в судовому провадженні. Згідно з угодою про визнання винуватості, сторони погодилися на призначення обвинуваченому покарання, передбаченого ч.1 ст.213 КК України, у виді громадських робіт на строк 100 годин.
Згідно п.2 ч.1 ст.468, ч.ч.2, 4 ст.469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
ОСОБА_4 обвинувачений за ч.1 ст.213 КК України, яке відповідно до ч.2 ст.12 КК України є кримінальним правопорушенням невеликої тяжкості.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди, в порядку передбаченому статтями 468-475 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що угода про визнання винуватості укладена між ним та прокурором добровільно, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Він цілком розуміє, що має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, має право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно, або захищатися самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом і те, що для нього наслідком укладення і затвердження угоди про визнання винуватості є обмеження його права на оскарження вироку, згідно з положеннями статтей 394 та 424 КПК України та й ого відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим і четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України. Просить затвердити угоду про визнання винуватості укладену між ним і прокурором.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні пояснив, що угода про визнання винуватості добровільно укладена між ним та обвинуваченим, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Він розуміє, що для нього наслідком укладення і затвердження угоди про визнання винуватості є обмеження прав на оскарження вироку, згідно з положеннями статтей 394 та 424 КПК України.
Із змісту угоди вбачається, що вона відповідає вимогам ст.472 КПК України. Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При укладенні угоди прокурором враховано обставини, передбачені ст.470 КПК України.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що угоду про визнання винуватості укладену між сторонами, необхідно затвердити і призначити обвинуваченому покарання, передбачене ч.1 ст.213 КК України, узгоджене ними.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.314, 370, 373, 374, 392-395, п.2 ч.1 ст.468, ч.ч.2, 4, 5 ст.469, 472-476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 30 липня 2014 року укладену між прокурором в кримінальному провадженні - прокурором прокуратури Підгаєцького району Тернопільської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.213 КК України і призначити йому узгоджене сторонами покарання за ч.1 ст.213 КК України у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення. Умисне невиконання угоди про визнання винуватості є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої ст.389-1 КК України.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку, з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України, шляхом подачі апеляції до апеляційного суду Тернопільської області через Підгаєцький районний суд Тернопільської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляції, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору і обвинуваченому.
Головуючий: ОСОБА_1