"01" липня 2014 р. справа № 804/10179/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,
при секретарі судового засідання Чепурко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2013 р.
у справі № 804/10179/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МСК-Холдинг» (далі - позивач)
до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач)
про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 735 від 27.06.2013 року;
- визнати протиправними дії відповідача з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, про результати якої складено Акт № 2464/22434366337 від 27.06.2013 року;
- визнати протиправними дії відповідача щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ позивача в автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на підставі Акта № 2464/22434366337 від 27.06.2013 року;
- зобов'язати відповідача вилучити з електронної автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі Акта № 2464/22434366337 від 27.06.2013 року.
Постановою суду першої інстанції позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано наказ відповідача № 735 від 27.06.2013 року; визнано протиправними дії відповідача з проведення документальної невиїзної перевірки позивача про результати якої складено Акт № 2464/22434366337 від 27.06.2013 року; визнано протиправними дії відповідача щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ позивача в автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на підставі Акта № 2464/22434366337 від 27.06.2013 року; зобов'язано відповідача вилучити з електронної Автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі Акта № 2464/22434366337 від 27.06.2013 року.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Просить скасувати постанову суду та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт посилається на норми податкового законодавства, а саме ч. 1 п. 73.3 ст. 73 ПК України, яка передбачає саме право податкового органу звертатися із запитом про надання інформації, а не обов'язок, як вказує позивач. Вважає прийнятий відповідачем наказ про проведення документальної позапланової перевірки законним в силу пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України. Зазначає, що відповідно до абз. 2 п. 3 Порядку оформлення документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984 Акт - це службовий документ, який підтверджує діяльність платника податків і є носієм доказової інформації про виявлення порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи податкової служби, а отже після проведення перевірки посадова особа зобов'язана скласти Акт перевірки та внести дані перевірки до бази даних (АІС «Аудит», що вказує на правомірність дій відповідача.
Позивачем надіслані до суду апеляційної інстанції заперечення проти апеляційної скарги та залишення постанови суду першої інстанції без змін.
У судовому засіданні представник позивача - Єрмакова С.В. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити постанову суду першої інстанції без змін, представник відповідача - Постольник О.С. підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати постанову суду першої інстанції.
Вислухавши пояснення представників учасників процесу та дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 27.06.2013 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Ліга» та ТОВ «Ферріт Д» за грудень 2011 року, січень-листопад 2012 року.
З Акту перевірки вбачається, що перевірка проведена на підставі інформації комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу: «Податковий блок» підсистем: «Реєстрація платників податків», «Аналітична система автоматизованого результату співставлення», «Обробки податкових зобов'язань та платежів». Податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, Акти від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська: № 7199/22-4/24609852 від 21.12.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ліга»; № 7210/224/36441206 від 21.12.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ферріт Д», без витребування у позивача пояснень та їх документального підтвердження первинними документами.
В ході проведення перевірки відповідачем з боку позивача встановлено порушення ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228, 1011, 1014, 1016 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинна вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених позивачем за грудень 2011 року, січень-листопад 2012 року та юридичну дефектність первинних документів, здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб.
За результатами перевірки податкове повідомлення-рішення відповідачем не виносилось.
Відповідач дійшов висновку виходячи з того, що в ході проведення перевірки не підтверджено наявність поставок товарів від підприємців-постачальників, які були реалізовані позивачу, а також реалізації товарів підприємствам-покупцям, які були придбані у підприємств-постачальників у перевіряємому періоді, що свідчить про те, що правочини між підприємствами-постачальниками та позивачем здійснені без мети настання реальних наслідків, а отже суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ.
Податковим органом зазначено, що дослідження Актів ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 7199/22-4/24609852 від 21.12.2012 року та № 7210/224/36441206 від 21.12.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Ферріт Д» та ТОВ «Ліга» (підприємства-постачальники) дає можливість дійти висновку, що відсутність виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки ЄДРПОУ унеможливлює здійснення господарської діяльності ТОВ «Ферріт Д» та ТОВ «Ліга», які є контрагентами позивача. Також в ході проведення перевірок ТОВ «Ферріт Д» та ТОВ «Ліга» було встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціям з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у 2011-2012 р.р., отже як наслідок діяльність позивача у грудні 2011 року, січні-листопад 2012 року була спрямована на формування податкового кредиту з метою заниження бази оподаткування по податку на додану вартість, що дає можливість стверджувати про нікчемність укладених в цьому періоді правочинів.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача були відсутні повноваження для проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, оскільки наявність лише наслідків перевірок платників податків та податкової інформації про можливе порушення позивачем вимог податкового законодавства не є достатньою підставою. Зазначає, що проведена відповідачем перевірка позивача носить формальний характер, оскільки проведена на підставі інформаційних даних автоматизованих інформаційних систем податкового органу без витребування первинних документів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як встановлено в судовому засіданні за наслідками перевірок ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська відповідачем отримані акти про результати перевірки та виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного чи іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Однак, обов'язкового письмового запиту відповідачем позивачу направлено не було. Відповідач стверджує, що в силу ч. 1 п. 73.3 ст. 73 ПК України має право, а не обов'язок щодо направлення платнику податків письмового запиту про надання інформації. В той же час перевірку проведено на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.
Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) дій, рішень суб'єкта владних повноважень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 КАС України з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Згідно п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Перелік обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПК України є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.
Згідно п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України (на який посилається відповідача як на підставу для проведення перевірки позивача) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Таким чином, податковому органу надано повноваження щодо проведення документальної позапланової перевірки у разі отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства (як про це і зазначено в запиті), лише у разі, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
При цьому, положеннями Податкового кодексу України висуваються певні вимоги щодо оформлення таких запитів органами ДПС.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем не дотримано вимог пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України в частині не направлення платнику податку запиту про надання інформації, а отже були відсутні підстави для проведення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача.
Відповідачем не надано жодного доказу (супровідний лист, поштове повідомлення) щодо спростування тверджень позивача про неотримання ним наказу та повідомлення про проведення перевірки.
Щодо правомірності висновків відповідача викладених в Акті перевірки та внесення податковим органом інформації до бази даних (АІС «Аудит») колегія суддів зазначає.
У відповідності до п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.
Відповідно до п.74.1 ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.
Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
За приписами ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до Податкового кодексу України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.
Наказом ДПА України від 18.04.2008р. №266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" затверджено методичні рекомендації взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у контрагентів.
Так, у відповідності до п.1.3 даного Наказу для реалізації методичних рекомендацій створені відповідні програмні продукти, у тому числі "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України".
Зі змісту п.2.10.3 п.2.10 наказу №266 вбачається, що співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол.2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол.3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.
Згідно п.2.14 наказу №266 інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.
Пунктом 2.20 наказу №266 передбачено, що за наслідками перевірки отриманої інформації працівниками органу ДПС: усуваються помилки, допущені працівником підрозділу ведення та захисту податкової звітності при введенні податкової звітності до електронної бази податкової звітності органом ДПС з паперового носія; враховуються уточнюючі розрахунки (у разі їх подання платником ПДВ); складаються акти перевірки платника ПДВ (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) із обов'язковим зазначенням у розрізі контрагентів донарахованих сум ПДВ.
Відповідно до п.2.21 наказу №266 підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.
У п.2.8 наказу № 266 встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.
Отже, процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.
При цьому зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.
Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.
Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.
Судом першої інстанції встановлено, що рішеннями Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2013 року у справі № 804/1263/13-а та від 27.02.2013 року у справі № 804/1269/13-а, які набрали законної сили дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо проведення перевірок контрагентів позивача - ТОВ «Ліга» та ТОВ «Ферріт Д», на підставі яких були складені Акти перевірки № 7199/22-4/24609852 від 21.12.2012 року та № 7210/224/36441206 від 21.12.2012 року - визнано протиправними.
За таких обставин суд першої інстанцій дійшов об'єктивного висновку про незаконність дій податкового органу щодо коригування у базі даних Автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів даних щодо не підтвердження податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих позивачем на підставі акту «Про результати зустрічної звірки «МСК-Холдинг» по взаємовідносинах з ТОВ «Ліга» та ТОВ «Ферріт Д» за грудень 2011 року, січень-листопад 2012 року».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки не виносилось, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались.
Перевіривши надані позивачем докази колегія суддів доходить висновку, що господарські операції здійсненні позивачем мали реальних характер, оскільки вони підтверджуються первинним бухгалтерськими документами, при дослідження яких встановлено, що вони відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.1997 п. № 165.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального та процесуального права, тому постанову суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2013 р. у справі № 804/10179/13 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун