Справа № 516/310/14-к
Провадження № 1-кп/516/9/14
04 вересня 2014 року Теплодарський міський суд Одеської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду у м. Теплодар матеріали кримінального провадження відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біляївка, Одеської області, українця, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, раніше не судимого, одруженого, на утриманні має неповнолітню доньку - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
- у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України,
12.03.2014 року з метою організації незаконного пункту прийому, схову та збуту металобрухту, на підставі усної домовленості з директором Теплодарського комунального міського автотранспортного підприємства ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , орендував приміщення боксу Теплодарського комунального міського автотранспортного підприємства за адресою: Одеська область, м. Теплодар, вул Комунальна, 1, з метою здійснення незаконних операцій з брухтом кольорових та чорних металів без державної реєстрації. З цією метою наняв на роботу гр. ОСОБА_8 , якому повідомив неправдиву інформацію, про те, що в нього є дозвільні документи на прийом металобрухту.
В період часу з 15.03.2014 року по 26.03.2014 року, ОСОБА_4 в порушення вимог правил порядку здійснення операцій з металобрухтом, здійснення операцій з брухтом кольорових та чорних металів без державної реєстрації, без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, порушуючи Закон України «Про металобрухт» від 05.06.1999 року, за відсутністю документів у сфері роботи з металобрухтом, тобто документи, що містять дані про походження і власника металобрухту, відповідність його встановленим стандартам, нормам і правилам, вибухову, пожежну, екологічну та радіаційну безпеку, здійснював незаконні операції з брухтом кольорових та чорних металів без державної реєстрації, без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, надавав вказівки гр. ОСОБА_8 , щодо прийому металобрухту за адресою: АДРЕСА_2 .
В період часу з 15.03.2014 року по 26.03.2014 року, гр. ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_4 , у невстановлених слідством осіб, здійснював прийом лому чорних та кольорових металів, який зберігав за адресою: АДРЕСА_2 .
26.03.2014 року, о 12.00 годин, в ході огляду приміщення боксу за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено металобрухт чорних та кольорових металів, загальною вагою 1400 кілограм, а також промислові ваги, максимальною зваженістю 500 кілограм.
Таким чином, ОСОБА_4 , скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 213 КК України, яке виразилось у здійсненні операцій з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, або надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, організація незаконних пунктів прийому,схову та збуту металобрухту.
20.08.2014 року між старшим прокурором Біляївської міжрайонної прокуратури Одеської області радником юстиції ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 в порядку передбаченому ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Відповідно до угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 213 КК України, щодо узгодженого покарання у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.
Речовий доказ - 1400 кг. металобрухту передати в дохід держави, речовий доказ - промислові ваги передати ОСОБА_4 .
На підставі ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію в 2014 році» від 08.04.2014 року ОСОБА_4 звільнити від призначеного вище покарання.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення яке йому пред'явлено. Визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України в повному обсязі, щиро розкаявся, визнав фактичні обставини справи встановлені слідством. Крім того зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та пояснив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.
Прокурор у судовому засіданні вважає, що при укладені угоди про визнання винуватості дотриманні вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши в обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили ОСОБА_4 погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_4 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.
Згідно ст. 469 КПК України, Угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається. Укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Згідно обвинувального акту, обвинуваченому ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 213КК України, яке враховуючи положення ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.
Аналізуючи та оцінюючи обставини справи в їх сукупності, пояснення обвинуваченого суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 213 КК України як здійснення операцій з брухтом чорних металів без державної реєстрації або без спеціального дозволу ( ліцензії), одержання якого передбачено законодавством.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого суд вважає повне визнання вини, щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого в ході судового провадження не встановлено.
Суд в порядку ст. 474 КПК України шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.
Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що взяті обвинуваченим на себе за угодою про визнання винуватості зобов'язання очевидно можливі для виконання.
Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали, перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК та КК України, суд прийшов до переконання про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між старшим прокурором Біляївської міжрайонної прокуратури Одеської області радником юстиції ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
За вчинений злочин обвинувачений ОСОБА_4 підлягає покаранню, яке відповідає санкції ч.1 ст. 213 КК України, узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості, а саме у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.
Речовий доказ - 1400 кг. металобрухту передати в дохід держави, речовий доказ - промислові ваги передати ОСОБА_4 .
На підставі ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію в 2014 році» від 08.04.2014 року ОСОБА_4 звільнити від призначеного вище покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 375, 474, 475 КПК України суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між старшим прокурором Біляївської міжрайонної прокуратури Одеської області радником юстиції ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 та призначити покарання узгоджене сторонами угоди.
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком 100 (сто) годин.
На підставі ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію в 2014 році» від 08.04.2014 року ОСОБА_4 звільнити від призначеного вище покарання.
Речовий доказ - 1400 кг. металобрухту передати в дохід держави, речовий доказ - промислові ваги передати ОСОБА_4 .
Згідно з ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому, інші учасники судового провадження копію вироку суду мають право отримати після подачі до суду заяви про видачу копії вироку.
Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст. 394 КПК України, з урахуванням обмеження права оскарження даного вироку відповідно до ч. 1 ст. 473 КПК України, до апеляційного суду Одеської області через Теплодарський міський суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: