19 серпня 2014 р. Справа № 804/10452/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіБоженко Наталії Василівни
при секретаріТалаш Д.В.
за участю:
представника позивача представника відповідача Земляного О.Ю Ваховської Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТІЙСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0000121501, №0000131501 від 08.07.2014 року,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Балтійська Торгівельна компанія» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУМ у Дніпропетровській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000121501 від 08.07.2014 року Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «БАЛТІЙСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 497 875,00 грн. за квітень 2014 року та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000131501 від 08.07.2014 року Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «БАЛТІЙСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» збільшено суму грошового зобов'язання на суму 125,00 грн. (за основним платежем 100,00 грн. та за штрафними санкціями 25,00грн.).
В обґрунтування позову зазначено, що податковий орган провів перевірку позивача, однак висновки викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що спірне повідомлення-рішення, прийняте на підставі акту перевірки є необґрунтованим, прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, що має наслідком його неправомірність та є підставою для скасування, оскільки господарські операції між контрагентами були реально здійснені та перевірку проведено поза межами строку визначену законодавством України.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві та письмових поясненнях, що містяться в матеріалах справи.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, надавши письмові заперечення та зазначив, що відповідач діяв в межах повноважень наданих законодавством.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Балтійська Торгівельна компанія» як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУМ у Дніпропетровській області та є платником податку на додану вартість.
Головним державним ревізором - інспектором відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій ДШ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Поповим Сергієм Володимировичем на підставі п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та відповідно до п.п.200.11 ст.200 Податкового кодексу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» з питання правомірності залишку від'ємного значення у сумі 3497875 грн., відображеного у податковій декларації з ПДВ, поданої за квітень 2014 року (вх. 9027240596 від 14.05.2014 року) до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська. Перевірка проводилась у період з 23.05.2014 року по 05.06.2014 року.
За наслідками перевірки складено Акт від 13.06.2014 року №4199/15-1/32649802 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» з питань правильності нарахування залишку від'ємного значення по декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року», згідно висновків якого встановлено порушення: п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-V (із змінами, внесеними Законами України), ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» віднесено до податкового кредиту декларації з ПДВ за березень 2011 р. суму ПДВ у розмірі - 3 498 475 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення (рядок 24) податкової декларації з ПДВ за квітень 2014 року у сумі 3 497 875 грн. та до заниження податку на додану вартість по декларації з ПДВ за квітень 2014 року у сумі 100 грн..
Відповідно до статті 86 Податкового кодексу України позивачем надані заперечення на акт перевірки. Згідно відповіді на заперечення від 04.07.2014 року №23849/10/04-63-15-01-017 висновки акту перевірки залишенні без змін.
На підставі висновків Акту перевірки Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУМ у Дніпропетровській області прийняла податкові повідомлення-рішення №0000121501 від 08.07.2014 року та №0000131501 від 08.07.2014 року, яким ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за звітний період квітень 2014 року у розмірі 3 497 875,00 грн. та збільшено суму грошового зобов'язання на суму 125,00 грн. (за основним платежем 100,00 грн. та за штрафними санкціями 25,00грн.).
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
Згідно із Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства від 22.12.2010 року за №984 Акт перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (пункти 4-6 Порядку №984 від 22.12.2010 року).
Як вбачається з акту перевірки та заперечень відповідача на адміністративний позов, причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від'ємне значення ПДВ) є: включення до податкового кредиту березня 2011 року по контрагенту ТОВ «Віконд ОЙЛ» податкову накладну від 30.06.10 р. № 10630000000002 на суму 20 990 852,13грн. у т.ч, ПДВ З 498 475,36грн., у зв'язку із здійсненням передплати у червні 2010 року за паливо (бензин А-95).
Однак, з таким висновком відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.
Судовим розглядом справи встановлено, що 25 червня 2010 року ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» уклало з ТОВ «Віконд Ойл» договір постачання нафтопродуктів №2506-4НП. За умовами договору ТОВ «Віконд Ойл» зобов'язалося передати, а ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» прийняти та оплатити товар, а саме бензин А-95, в сумі 27 993 688,80 в т.ч. ПДВ 4665 614,80 грн. П.4 договору передбачалося, що ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» здійснює передплату у розмірі 80% від загальної вартості товару. Остаточна частина сплати за товар здійснюється впродовж 7 банківських днів з дати постачання товару.
ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» було сплачено ТОВ «Віконд Ойл» грошових коштів за товар у сумі 20 990 852,00 грн. в т.ч. ПДВ 3 498 475,33 грн., що підтверджується платіжним дорученням №348 від 30.06.2010 року. ТОВ «Віконд Ойл» було надано ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» податкову накладну №10630000000002 від 30.06.2010 року на суму 20 990 852,00 грн. в т.ч. ПДВ 3 498 475,36 грн.
Згідно п. 3 договору строки постачання товару до 31.12.2012 року. Строк дії договору до 31.01.2013року. Додатковою угодою від 10.12.2012 року №25.06-4-НП поставка товару здійснюється до 31.12.2013 року.
Додатковою угодою від 27.10.2013 року до договору постачання нафтопродуктів від 25.06.2010 року №2506-4-НП сторони дійшли згоди щодо необхідності припинення дії договору поставки від 25.06.2010 року № 2506-4-НП, в зв'язку зі зміною ціни на ринку нафтопродуктів та неможливості поставити товар по узгодженій ціні. Відповідно до угоди постачальник зобов'язаний здійснити повернення Покупцю отриманих грошових коштів в розмірі 20 990 852,13грн. на протязі 60-ти днів з моменту припинення дії договору поставки.
В подальшому ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» - Кредитор уклало договір про переведення боргу від 01.11.2013 року №1 з ТОВ «Віконд Ойл» - Первісний боржник та ТОВ «Уністрой» - Новий боржник. Таким чином, зобов'язання щодо повернення грошових коштів Кредитору - ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» у розмірі 20 990 852,13 грн. у т.ч. ПДВ -3 498 475,36 грн. перейшли до нового боржника - ТОВ «Уністрой». Відповідно до п.2 угоди про врегулювання порядку виконання зобов'язання за договором поставки нафтопродуктів №2506-4-НП від 25.06.2010 року та договором переведення боргу №1 від 01.11.2013 року ТОВ «Уністрой» повинно повернути кошти у розмірі 20 990 852,13 грн. в т.ч. ПДВ -3 498 475,36 грн. в строк до 31.12.2015 року.
В подальшому договором про переведення боргу від 25.03.2014року №250314-У-1 ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» - Кредитор, ТОВ «Уністрой» - Первісний боржник, ТОВ «Праус» - Новий боржник уклали договір про переведення богу. За умовами договору первісний боржник зобов'язаний сплатити новому боржнику плату за переданий борг у сумі, що еквівалентна сумі переданого боргу у розмірі 20990852,13 в т.ч ПДВ 3498475,36 грн..
Так, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).
Згідно із п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
У відповідності до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
При цьому, згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Статтею 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Так, відповідно до пп.200.3. Податкового кодексу України ТОВ «БАЛТІЙСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» в березні 2011 року визначило суму ПДВ у розмірі 3498475,00 грн., яка э від'ємною та задекларувало в декларації з ПДВ за березень 2011 року (ряд. 19) та в рядку 22 декларації.
На виконання пп.200.4. Податкового кодексу України ТОВ «БАЛТІЙСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» в декларації з ПДВ за квітень 2014 року задекларувало в рядку 24 - залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - суму 3 498 475,00 грн..
В наступних податкових періодах від'ємне значення у розмірі 3 498 475,00 грн. зменьшувалось на суму позитивного значення, що утворилося за рахунок надання ТОВ «БАЛТІЙСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» інформаційно - консультаційних послуг податкових періодах.
Тобто на момент подання декларації ТОВ «БАЛТІЙСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» з ПДВ за квітень 2014р. залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного податкового періоду ряд.24 декларації становив 3 497 875,00 грн..
В акті перевірки (стор.8 акту перевірки) зазначено, що визначальним фактором для податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку. Наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах. Ці обставини підтверджують, що право на податковий кредит у ТОВ «БАЛТІЙСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.
При цьому під час судового розгляду справи відповідачем не надано належних та допустимих доказів відсутності у позивача мети використання товару у господарській діяльності.
В момент настання першої події - оплати за товар - ТОВ «БАЛТІЙСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» на виконання ст. 198 ПКУ отримало право на нарахування податкового кредиту на суму уплаченого ПДВ.
Таким чином, ТОВ «БАЛТІЙСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» правомірно включило до складу податкового кредиту березня 2011 року суму ПДВ, яка була сплачена на користь ТОВ «Віконд Ойл» в якості оплати за товар, а Жовтнева ДПІ протиправно не врахує наведену суму податкового кредиту при проведення перевірки.
Крім того, правомірність визначення ТОВ «БАЛТІЙСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» податкового кредиту березня 2011 року в сумі ПДВ, підтверджена довідкою ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська від 19.05.2011 року №1512/23-5/32649802, яка є результатом проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БАЛТІЙСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» з питання достовірності нарахування від'ємного значення з податку на додану вартість за березень 2011 року. Тобто декларація за березень 2011 року прийнята без зауважень відповідачем.
Також слід зазначити, що дані податкової декларації з ПДВ за березень 2011 року не є предметом даної позапланової перевірки. Перевіряючи в межах планової перевірки за квітень 2014 року вже перевірену правомірність формування податкового кредиту за березень 2011 року відповідач вийшов за межу своїх повноважень, визначений Податковим кодексом України, в тому числі щодо строку давності.
Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та скасування податкових повідомлень-рішень, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами їх правомірність.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтійська Торгівельна компанія» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУМ у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0000121501, №0000131501 від 08.07.2014 року - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000121501 від 08.07.2014 року Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та податкове повідомлення-рішення №0000131501 від 08.07.2014 року Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтійська Торгівельна компанія» (код ЄДРПОУ 33771191) судові витрати у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено згідно ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко