Справа № 711/4326/14-к
01 вересня 2014 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого: судді - ОСОБА_1 ;
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ;
з участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №120142500500000083 від 14 січня 2014 року, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) 25.06.2013 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч.1 тс.185 КК України до штрафу 850 грн.;
2) 03.12.2013 року Соснівським районним судом м. Черкаси за ч.2 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на один рік;
3) 08.07.2014 року Соснівським районним судом м. Черкаси за ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ч.1 ст.309, 71 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі,-
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
із участю в судовому розгляді:
обвинуваченого - ОСОБА_4 ;
Обвинувачений ОСОБА_4 11.01.2014 року о 18 год. 30 хв. близько 18 год. 30 хв., повторно маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в приміщенні магазину «Єва 1303А» товариства з обмеженою відповідальністю «Руш», що в будинку №305, по бул. Шевченка в м. Черкаси, шляхом вільного доступу, взяв з вітрини флакон з туалетною водою «Булгарі-Аква», потім зняв з вказаного товару антикрадіжковий стікер, що був прикріплений до неї за допомогою клейкої стрічки, після чого скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав чуже майно, що належить ТОВ «Руш», а саме: флакон з туалетною водою «Булгарі-Аква», ємкістю 100 мл, вартістю 348,11 грн., який поклав до кишені куртки і з викраденим з місця скоєння кримінального правопорушення зник, чим завдав матеріальної шкоди ТОВ «Руш» на вказану суму.
Він же, 18.02.2014 року близько 02 години, знаходячись у приміщенні розважального закладу «Лото Клуб», що по вул. Г.Сталінграда, 22А в м. Черкаси, помітив, що відвідувач вказаного закладу ОСОБА_5 , тимчасово залишив без нагляду на спинці стільця куртку та пересів на інший стілець грати на сусідньому автоматі і, за раптово виниклим повторним умислом на таємне викрадення чужого майна, підсів на стілець, на якому висів верхній одяг останнього та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав чуже майно, що належить ОСОБА_5 , а саме: лівою рукою дістав з внутрішнього карману куртки гроші в загальній сумі 2000 грн., після чого з викраденим з місця вчинення кримінального правопорушення зник, чим завдав матеріальну шкоду потерпілому на вказану суму.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав в повному обсязі, визнав всі фактичні обставини, які йому пред'явлено в обвинуваченні та пояснив, що дійсно він вчинив вказані діяння, добавити нічогоёвсе було саме так, як зачитав прокурор у обвинувальному акті, розкаюється.
Показання ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 підтверджується як його показами даними ним в судовому засіданні, так і тими доказами які були зібрані органами досудового розслідування і які він визнав в судовому засіданні відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.
Тому дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд, згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, межі, установлені санкції статті КК України.
Згідно ст.66 КК України, пом'якшуючою його відповідальність обставиною, суд визнає щире каяття у вчиненому та відшкодування завданої шкоди потерпілим.
Згідно ст.67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, є рецидив злочинів.
Суд, обираючи вид покарання ОСОБА_4 , враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ч.3 ст.12 КК України є злочинами середньої тяжкості, кількість вчинених діянь, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, на спеціальних обліках не перебуває, раніше неодноразово судимий, перебування у розшуку, також враховує відношення обвинуваченого до скоєного, поведінку після вчинення злочину, відшкодування завданої шкоди потерпілим у повному обсязі, за таких обставин вважає єдино можливим покаранням обрати покарання пов'язане із обмеженням волі.
Суд вважає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Дана позиція також викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_4 скоїв кримінальні правопорушення та був засуджений 08.07.2014 року вироком Соснівського районного суду м. Черкаси за ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ч.1 ст.309, 71 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі, крім цього встановлено, що засуджений винен ще і в інших злочинах, вчинених ним 11.01.2014 року та 18.02.2014 року до ухвалення попереднього вироку. За таких обставин, під час призначення остаточного покарання, необхідно застосувати правила, передбачені ч.4 ст.70 КК України.
Суд вважає, що підстав для застосування обвинуваченому ОСОБА_4 ст.ст.69, 75 КК України не вбачається, так як він вчинив новий злочин під час відбування іспитового строку, що вказує на його мінімальну правосвідомість.
Цивільні позови не подавалися.
Доля речових доказів повинна бути вирішена на підставі ст.100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.100, 368-371, 374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України призначити остаточне покарання засудженому за сукупністю злочинів, з урахуванням вироку Соснівського районного суду м. Черкаси від 08.07.2014 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді 3 років 7 місяців позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України в строк відбуття покарання зарахувати відбуту частину покарання за вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 08.07.2014 року.
Строк відбуття покарання рахувати з 08.07.2014 року.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 залишити попередній - тримання під вартою.
Речові докази, а саме:
- два CD - диска з записом камер відео - спостереження приєднані до кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;
- антикрадіжковий стікер з туалетної води «BULGARI» приєднаний до кримінального провадження - залишити за належністю.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий: ОСОБА_1