Ухвала від 01.09.2014 по справі 2а/1570/5939/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА

01 вересня 2014 року м. Київ К/800/45728/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Цвіркун Ю. І., розглянувши

касаційну скаргу Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2011 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2014 року

у справі № 2а/1570/5939/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Агро 2010»

до Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Роздільнянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Одеській області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2014 року у справі № 2а/1570/5939/2011, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

З наданих скаржником документів вбачається, що строк на касаційне оскарження судових рішень ним не пропущено.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін судом апеляційної інстанції, позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області від 17.03.2011 року № 0000032300 про донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Транс-Агро 2010» зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 359 481, 25 грн.

Приймаючи рішення на користь платника податку, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надані первинні бухгалтерські документи та інші докази у своїй сукупності вказують на реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами - СФГ «Олеся», ТОВ «Правда», ПП «Золотий колос», ДП ДГ «Новоселівське» та ФГ «Перлина-2007».

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити обґрунтування щодо помилкового та/або неправильного застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - аргументацію того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Враховуючи встановлені судами обставини, мотиви, з яких вони виходили при прийнятті рішень і положення закону, якими вони керувались та зміст даної касаційної скарги, є підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки скаржник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213-214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2014 року у справі № 2а/1570/5939/2011 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.І. Цвіркун

Попередній документ
40310893
Наступний документ
40310895
Інформація про рішення:
№ рішення: 40310894
№ справи: 2а/1570/5939/11
Дата рішення: 01.09.2014
Дата публікації: 03.09.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість)