"28" серпня 2014 р. м. Київ К/800/53032/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Черпака Ю.К. (судді-доповідача),
Швеця В.В.,
Штульман І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_4 до начальника Управління Служби безпеки України в Одеській області, т.в.о. начальника Управління Служби безпеки України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2013 року,
встановив:
У березні 2013 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до начальника Управління Служби безпеки України в Одеській області, т.в.о. начальника Управління Служби безпеки України в Одеській області про визнання протиправними дій щодо відмови у наданні щорічної відпустки (з урахуванням уточнених позовних вимог).
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд. Посилається на те, що чинне законодавство не вимагає від військовослужбовців повідомляти у рапорті на відпустку про намір виїхати з України із зазначенням держави, населеного пункту, мети поїздки і строку виїзду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 проходив кадрову військову службу в органах Служби безпеки України та наказом від 24 жовтня 2012 року № 1321-ОС його виведено з діючого резерву Служби безпеки України та зараховано у розпорядження начальника Управління СБУ в Одеській області з 12 жовтня 2012 року по 12 січня 2013 рік.
Наказами від 30 листопад 2012 року № 318-ОС, від 17 грудня 2012 року № 332-ОС та від 16 лютого 2013 року № 40-ОС продовжено термін перебування ОСОБА_4 у розпорядженні начальника управління на час перебування на лікуванні по 27 лютого 2013 року.
На адресу Управління СБУ в Одеській області надійшли рапорти ОСОБА_4 від 25 лютого 2013 року, 27 лютого 2013 року та від 28 лютого 2013 року, адресовані т.в.о. начальника управління СБУ в Одеській області, про надання щорічної основної відпустки за 2013 рік, відповідно до яких позивач повідомляє про свій намір виїхати за кордон, не вказавши державу, населений пункт, мету та строк виїзду.
На вказані рапорти Управління СБУ в Одеській області надало відповіді, а саме: листами від 6 березня 2013 року № 65/14/557 та від 15 березня 2013 року № 65/14/582 відповідач повідомив ОСОБА_4 про результати розгляду рапортів та вказав, що відповідно до наказу СБУ від 14 квітня 2010 року № 230/ДСК у рапорті на відпустку з виїздом за кордон співробітник повинен повідомити про свій намір виїхати з України із зазначенням держави, населеного пункту, мети поїздки і строку виїзду та подавати після доповіді зазначені документи до режимно-секретного підрозділу для реєстрації. Крім того, відповідач зазначив, що щорічна основна відпустка за 2013 рік ОСОБА_4 буде надана у встановленому законом порядку, після додержання ним встановлених наказом СБУ № 230/ДСК-2010 року вимог.
Як встановлено судами та не заперечуються сторонами, ОСОБА_4 має доступ до державної таємниці.
Відповідно до наказу СБУ від 14 квітня 2010 року № 230/ДСК «Про впорядкування процедури інформування співробітниками-військовослужбовцями, курсантами та працівниками, які уклали трудовий договір із СБУ, про свій виїзд з України» співробітникам підрозділів Центрального управління, регіональних органів військової контррозвідки, навчальних, наукових, науково-дослідних та інших закладів і установ СБУ, Штабу Антитерористичного центру при СБУ, яким надано допуск до державної таємниці, перед виїздом з України необхідно повідомити у письмовій формі шляхом складення документів за зразками, посадових осіб, які надали їм доступ до державної таємниці, про свій намір виїхати з України із зазначенням держави, населеного пункту, мети поїздки і строку виїзду та подавати після доповіді зазначені документи до режимно-секретного підрозділу або органу для реєстрації.
В процесі розгляду справи у суді апеляційної інстанції, позивач уточнив позовні вимоги та зазначив, що наказом СБУ в Одеській області від 18 травня 2013 року № 142-ОС йому надано щорічну відпустку за 2013 рік в період з 17 травня по 2 липня 2013 року.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що відповідач не відмовляв ОСОБА_4 у наданні йому щорічної основної відпустки за 2013 рік, а вказував на необхідність усунення недоліків у його рапортах про надання відпустки.
Що стосується рапортів від 31 січня 2013 року, від 2 та 4 лютого 2013 року, то позивач не підтвердив належними доказами факт їх отримання начальником управління СБУ в Одеській області.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій.
Згідно зі статтею 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді:Черпак Ю.К.
Швець В.В.
Штульман І.В.